Класифікація та опис видів мінеральних добрив та їх використання на городі

Серед садівників часто ведуться розмови про користь мінеральних добрив і необхідність їх застосування на присадибній ділянці для поліпшення зростання садових культур. Сьогодні на ринку товарів для саду присутні кілька видів подібних препаратів, що відрізняються складом і призначенням. Неправильне використання засобів і неприйняття до уваги складу ґрунту може призвести до протилежного ефекту, тому перед їх використанням слід вивчити основні нюанси застосування.

Що таке мінеральні добрива і навіщо вони потрібні

Внесення будь-яких видів добрив переслідує мету збільшення врожайності садових культур, поліпшення якості їх зростання і стійкості до впливу факторів навколишнього середовища.

Прийнято ділити підживлення на два різновиди:

  • органічні добрива - у складі присутній комплекс макро- і мікроелементів, добрива постачають вуглекислий газ, що утворюється під впливом мікроорганізмів;
  • мінеральні - препарати з високою концентрацією речовин, необхідних для харчування рослин.

Обидва види добрив використовуються з метою поліпшення харчування садових культур. Мінеральні препарати відрізняються вищим вмістом елементів і простим складом. Вони являють собою зручний засіб, за допомогою якого можна швидко скоригувати склад ґрунту, компенсувати дефіцит харчування і тим самим підвищити показники віддачі врожаю.

Види мінеральних добрив

Представлені на ринку садових товарів мінеральні добрива за критерієм складності хімічного складу поділяються на складні і прості. У складі перших одночасно присутні декілька елементів, другі призначені для заповнення одного елемента. За формою випуску підживлення можуть бути рідкі та сухі.

Виробники випускають підживлення в герметичній упаковці, в обов'язковому порядку вказуючи назву, хімічну формулу і концентрацію поживної речовини. До кожного товару прикладається інструкція із зазначенням нюансів застосування та необхідних умов для забезпечення особистої безпеки при роботі з препаратом.

Які бувають мінеральні препарати:

  • азотні;
  • фосфорні;
  • калійні;
  • комплексні;
  • мікровидобрива.

Кожен з перелічених видів використовується для досягнення певних цілей. Помилка і порушення норм внесення в ґрунт загрожує хворобою рослини і зниженням віддачі врожаю.

Азотні

До групи азовмісних добрив входить цілий комплекс підживлень, що відрізняються за концентрацією основної діючої речовини. Залежно від його вмісту поглинання грунтом поживних елементів відбувається по-різному. Вибір конкретного типу залежить насамперед від типу ґрунту і його кислотності.

Групи азотних коштів:

  • нітратні;
  • аміачні;
  • амонійні;
  • амідні.

Азотні підживлення вважаються небезпечними у зв'язку з їх здатністю негативно впливати на зростання рослини при надлишку, і вони не використовуються для всіх видів рослин. Вимогливі до достатнього вмісту активної речовини помідори, картопля, яблуні та земляника. Дефіцит азоту призводить до гальмування або зупинки розвитку садової культури.

Використання сечовини підвищує кислотність ґрунту, селітра позитивно впливає на зростання бурякових культур, аміачні препарати сприяють зростанню цибулі, огіркових сортів, капусти і різних видів салатів. Норми внесення препарату залежать від типу ґрунту, обраного способу, виду овочевих і плодових рослин.

Фосфорні

У складі препаратів цієї групи основним елементом виступає фосфорний ангідрид. Препарат призначений для заповнення дефіциту такого елемента в ґрунті, поліпшення живлення овочів, квітів, ягід. Класифікація фосфорних добрив:

  • водорозчинні;
  • нерозчинні у воді;
  • важкорозчинні.

Основна відмінність засобів цієї групи полягає в процентному утриманні основного компонента і здатності розчинятися у воді. Наприклад, звичайний фосфат містить до 20% ангідриду, подвійний - до 50%. Суперфосфат ідеальний для овочевих культур, у тому числі помідорів, картоплі, морквини і різних сортів капусти.

Добре відгукуються на підживлення ягідні культури і фруктові дерева.

Калійні

Сірчанокислий сульфат калію застосовується в закритому і у відкритому грунті. У складі препарату присутні 50% основної речовини і відсутній хлор. При застосуванні його для підвищення поживності ґрунту в плодах підвищується кількість вітамінів і цукру, рослини знаходять кращу опірність, знижується ризик зараження врожаю різного виду гниллю. Люблять калійні препарати рослини з сімейства Хрестоцвітних - ріпа, капуста, редиска.

У добривах подібної групи, крім калію, присутній додатковий елемент, що визначає призначення препарату. У магазинах зустрічаються такі види підживлень на основі калію:

  • хлористий калій;
  • сульфат калію;
  • калімагнезія;
  • калімаг.

Деякі садівники для заповнення дефіциту калію використовують цементний пил або золу. Остання вважається найкращим видом підживлення для томатів, огіркових культур, моркви, цибулі та інших овочів.

Комплексні

Комплексні добрива підрозділюють на двохскладові. Основними складовими є елементи, дефіцит яких справляє найбільший вплив на зростання садових культур. До їх числа входить:

  • азот;
  • фосфор;
  • калій.

До двоскладових видів належать азотофосфат, амофосфат, амофос і ряд інших. Трьохскладними є нитрофоска, амофоска, діамофоска. Основна відмінність полягає у співвідношенні пропорцій поживних речовин у препараті.

Складно-змішані

До складно-змішаних препаратів належать нитрофоски і нітрофаси, в які додають необхідні додаткові поживні речовини у вигляді фосфору або калію. Найбільш поширене співвідношення N-P-K як 20:16:10. Органомінеральні добрива можуть вноситися до проведення посіву, безпосередньо в лунки або ряди при посадці, використовуватися як підживлення.

Використовують такі добрива в основному у великих фермерських господарствах при необхідності охопити великі площі посадок.

Мікровидобрива

Особливість мікровидобрив полягає в тому, що поживні речовини у складі містяться в доступній для садових культур формі. Вони випускаються у вигляді порошкоподібної маси або кристалів, можуть бути комплексні або одноелементні. Їх застосування допомагає заповнити дефіцит тих речовин, яких рослина потребує.

Мікровидобрива для культур особливо важливі в певний період зростання. Їх перевагою є відсутність необхідності для садівника створювати коктейль з мікроелементів, намагаючись розрахувати необхідні пропорції. Існуючі різновиди препаратів підрозділюються на види відповідно до переважаючого елементу - мідні, борні, молібденові та ряд інших.

Застосування мінеральних добрив: спільні поради

Сьогодні у продажу представлений великий вибір мінеральних добрив. При виборі необхідно чітко розуміти мету застосування набутого препарату, що дозволить досягти бажаного результату від його використання. Важливо робити покупку в перевірених місцях і віддавати перевагу виробникам, які володіють хорошої якості репутацією і тривалий час працюють у сфері виробництва добрив.

При роботі важливо дотримуватися правил техніки безпеки і не порушувати запропоновані виробником норми внесення підживлень. Слід дотримуватися таких рекомендацій:

  • враховувати при розрахунку використовуваної кількості площу території, способи внесення, розмір посадок, вид і вік садової культури;
  • не порушувати приписи в частині строків внесення добрив;
  • не готувати розчини для підживлення заздалегідь;
  • враховувати термін і придатність препаратів;
  • звертати увагу на сумісність мінеральних добрив між собою.

Недотримання термінів внесення до ґрунту добрив загрожує відсутністю належного результату. Наприклад, азовмісні добрива рекомендують вносити в ґрунт ранньої весни, щоб елементи змогли почати діяти, а в осінній період опади просто вимиють їх з ґрунту. При проведенні робіт з підвищення поживності ґрунту ніколи не можна змішувати золу і азовмісні добрива.

«За» і «проти» застосування міндобрив у саду і городі

Садівники сьогодні розділилися на два табори, одні впевнені в необхідності застосування препаратів, інші наполягають на можливості обходитися без них. Органічні добрива не завжди є в розпорядженні, тому в такій ситуації використання препаратів часто залишається єдиним варіантом. Безсумнівною перевагою мінеральних добрив є їх невисока вартість, доступність і ефективність. Наприклад, при використанні селітри в перший рік посадок врожайність картоплі може бути збільшена на 60%, при цьому ризик ураження фітофторою знижується в рази.

У число достоїнств мінеральних добрив входить:

  • простота використання, зручність транспортування;
  • наявність підказок виробника та інструкції щодо використання;
  • великий вибір, можливість вибирати необхідні мікроелементи;
  • можливість суттєво збільшити якість плодоношення;
  • універсальність використання, можливість робити підживлення плодових культур та овочів;
  • здатність виправляти недоліки ґрунту, коригуючи підвищені і знижені показники ґрунтів;
  • можливість застосування на території невеликих присадибних ділянок та у фермерських господарствах.

Використання мінеральних добрив вимагає наявності певних знань і навичок застосування. Перевищення допустимої кількості поживних речовин може призвести до хвороби рослин і підвищити граничну концентрацію певних елементів у плодах.