Раніше до татуажу я ставилася насторожено, і робити його не було необхідності, часу, та й, чесно кажучи, бажання. Опинившись у декретній відпустці, я таки зважилася, про що надалі не пошкодувала ні розу.
Чималу
роль зіграла і моя подруга, яка є господинею салону краси і сама робить перманентний макіяж усім бажаючим і навіть собі. Я постійно звертала увагу на її чудові брови і акуратно промальовані губи.
Нарешті
вона мене вмовила, і не в силах більше чинити опір, я вирішила.
П
еред процедурою
Спочатку
мене збентежило те, що на момент процедури я ще годувала дочку грудьми (на той момент їй було півроку). Також я переживала щодо болючості процесу і мого зовнішнього вигляду після него.
Найбільше
я переживала через те, що через наявність ГВ колір може вийти не такий, який потрібен. Під час процедури ми не використовували знеболюючі речовини, тому я не турбувалася щодо здоров'я доньок,
особливих
рекомендацій дотримуватися перед процедурою не потрібно. Я хотіла трохи підкоригувати форму брів, тому не вищипувала волосини протягом тижня.
П
роцедура
спочатку
потрібно було підібрати колір і форму. Я вагалася між радикально чорним і сіро-чорним. В арсеналі у хорошого майстра чимало кольорів фарб, за допомогою яких можна створити практично будь-який відтінок, який бажає клієнт.
Я
не хотіла рижини, я взагалі цей відтінок не люблю і постійно намагаюся позбутися від нього у волоссі. Змішали чорний і сірий (більше чорного), підібрали форму, яка мені сподобалася, і приступили.
Під
час процедури я лежала на кушетці, процес зайняв хвилин 30-40. Відчуття не з приємних, але і занадто болісними я б їх не назвала. Потім я сіла, і майстер в такому положенні внесла корективи.
Варіантів
нанесення татуажу кілька - можна нанести фарбу у вигляді суцільної лінії (це простіше і швидше), а можна використовувати техніку розтушовки. Для мене оптимальним варіантом став змішаний варіант, оскільки, брови у мене досить темні, густі і практично збігаються за кольором з фарбою.