Робоча пам'ять краще працює у тих, чиї гени вказують на підвищену ймовірність хвороби Альцгеймера.
Альцгеймеричний ген - це APOE4, ген аполіпопротеїну Е. У нього є три основних форми (або варіанти), одна з них позначається цифрою 4. Всі аполіпопротеїни зайняті тим, що переносять ліпіди від клітини до клітини, від тканини до тканини. Однак про APOE4 (або APOE-4) досить давно стало відомо, що з ним пов'язаний підвищений ризик хвороби Альцгеймера. Досі не цілком зрозуміло, як саме пов'язані ліпідний переносник APOE і хвороба Альцгеймера - хоча не так давно ми писали про одну роботу, де їх зв'язали через допоміжні (гліальні) клітини нервової системи.
Недавня стаття в Nature Aging додає сюди інтриги: виявляється, у людей з APOE4 краще працює пам'ять. Дослідники з Університетського коледжу Лондона попросили кілька сотень людей у віці від 69 до 71 року і без хвороби Альцгеймера пройти тест на зорову робочу пам'ять. У робочій пам'яті утримується те, з чим мозок працює буквально в даний момент; місткість у неї невелика, але за допомогою робочої пам'яті ми швидко помічаємо все, що відбувається навколо нас і на що спрямована наша увага. Тест полягав у тому, щоб запам'ятати якісь об'єкти, які тобі показували, і їх розташування відносно один одного. Ті учасники експерименту, кому дістався APOE4, на 14% краще запам'ятовували самі об'єкти (тобто відрізняли їх від інших предметів) і на 7% краще пам'ятали їх розташування.
Пам'ять залежить від безлічі факторів, але учасників експерименту вибирали так, щоб оцінити саме вплив APOE4. Виходило, що ген APOE4, що підвищує ризик хвороби Альцгеймера (у якої найвідоміший симптом - це якраз втрата пам'яті), одночасно допомагає пам'яті працювати. Він допомагає і тоді, коли в мозку починають з'являтися бета-амілоїдні відкладення. Бета-амілоїд - знаменитий альцгеймеричний білок, який за певних обставин накопичується в нейронах, руйнуючи нервову тканину. Скупчення бета-амілоїда можна побачити при скануванні мозку. Виявилося, що якщо у людини почали з'являтися токсичні білкові відкладення, але при цьому у нього є APOE4, його пам'ять все одно буде працювати краще, ніж у того, у кого білкові відкладення є, а ось APOE дістався в якомусь іншому варіанті.
Це не перша робота, в якій йдеться про те, що APOE4 якось пов'язаний з хорошою пам'яттю. Подібне дослідження виходило, наприклад, минулого року, в ньому брало участь більше тисячі осіб, але розкид за віком теж був більше - від 20 до 80 років. APOE4 вивчають більш ніж активно, так що, можливо, ми скоро дізнаємося про те, чи покращує він інші види пам'яті, чи можна тут говорити про прямий зв'язок між ним і пам'яттю і який механізм тут працює.