Щоб заслужити право на спарювання і заодно залишитися в живих, самці південноафриканських богомолів вступають у відриту боротьбу зі своїми самками.
Особисте життя богомолів давно стало притчею во язицех: всі знають, що богомолихи їдять самців, причому нерідко починають їсти прямо під час спарювання. Звичайно, тут справа не в тому, що самки якось особливо не люблять самців, просто богомоли - агресивні хижаки, і один до одного ставляться, як до їжі, особливо, коли зустрічаються велика особина і дрібна (а самці-богомоли часто мельче самок). Якщо самка сильно зголодніла, вона взагалі може забути про розмноження і почати приманювати самців тільки заради їжі. Нарешті, розмноження для самок обходиться дорого з точки зору енергії та інших ресурсів. Тож поживні речовини від з'їденого самця виявляються дуже до речі - його біоматеріал використовується для формування яєць.
Водночас самці зовсім не хочуть, щоб їх їли (і їх можна зрозуміти). У міру можливості вони намагаються після спарювання залишитися в живих. Хтось непомітно підкрадається ззаду, намагаючись застати самку зненацька і позбавити її бойової переваги, хтось приносить з собою їжу - щось на зразок весільного пирога, щоб самка на нього відволіклася. І ще є південноафриканські богомоли Miomantis caffra, які використовують особливу стратегію, яку більше ні у яких інших богомолів поки не бачили (а їх на світі існує більше 2000 видів).
Втім, стратегією це назвати важко - самці M. caffra просто відкрито вступають в боротьбу з самками. Боротьби триває в середньому 13 секунд, і приблизно в 60% випадків самець виходить з неї переможцем. Дослідники з Оклендського університету (M. caffra з Південної Африки потрапили в Нову Зеландію) пишуть в Biology Letters, що самка не просто залишає переможця самця в живих, але і дозволяє йому спаритися з собою. Так трапляється не завжди: перемога самця не обов'язково означає спарювання, хоча в більшості випадків самка спарюється з переможним самцем.
Запорука успіху для самця - атакувати першим і знерешкодити самку, схопивши її передніми ногами. Якщо самцю це вдалося, в 78% випадків він після спарювання йде неушкодженим. Передні ноги у богомолів призначені для хапання видобутку, на стегні і гомілці сидять гострі шипи і зубці, тому самець нерідко завдає самиці рани - серйозні, але не смертельні. Що тільки підвищує шанси вижити: самці, яким вдалося поранити самку, завжди йдуть від неї цілими і неушкодженими.
Якщо ж самці вдалося першою схопити самця, то для нього все швидко закінчується. І якщо вмілих самців довго не зустрічається, самка починає розмножуватися безстатевим способом - тільки в цьому випадку її потомство буде повними клонами матері.