Ресвератрол, найвідоміший (після алкоголю) компонент вина, знову розчарував вчених.
Багато з нас чули про те, що червоне вино допомагає залишатися здоровим і продовжує життя. Вважається, що компонент червоного вина, який відповідає за його корисні властивості, - це ресвератрол, захисна молекула, яку деякі рослини синтезують у відповідь на інфекцію. Речовину цю досліджують найретельнішим чином, однак, незважаючи на початковий оптимізм, однозначних результатів з ресвератролом так і не вдалося отримати, і пригоди цієї молекули в сучасній біології цілком можуть потягнути на невеликий, але надзвичайно заплутаний детективний серіал.
В дослідах на тваринах ресвератрол демонстрував різноманітні позитивні властивості, пригнічуючи запалення та онкологічні процеси і збільшуючи тривалість життя. Як приклад можна навести дослідження Аліріо Менделеса (Alirio J. Melendez): він і його колеги опублікували в 2009 році в FASEB Journal статтю, в якій описували найсильнішою протизапальний ефект ресвератролу. Цей ефект дослідники відносили на рахунок антиоксидантних властивостей молекули. Потім у 2011 році фахівці з Маастрихтського університету показали, що ресвератрол у вигляді харчової добавки нормалізує обмін речовин у чоловіків з надмірною вагою (ці дані були опубліковані в 2011 році в Cell Metabolism). Наступного року в Journal of Physiology вийшла стаття Джейсона Діка (Jason Dyck) і його колег з канадського Університету Альберти, в якій дослідники писали про те, що ресвератрол підвищує фізичну працездатність у гризунів.
Це лише деякі приклади досліджень, що описують позитивні властивості ресвератролу. Але ось у тому ж 2012 році з'явилася протилежна за змістом робота: вчені з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі повідомили зі сторінок Cell Metabolism, що ресвератрол у вигляді харчової добавки не підвищує чутливість до інсуліну (тобто не допомагає захиститися від діабету другого типу), не скорочує ризик виникнення серцевих захворювань і не збільшує тривалість життя. Це дослідження проводили не з гризунами, а з людьми, правда, значною статистикою робота похвалитися не могла.
Плутанини навколо ресвератролу додали дослідження, в яких вчені намагалися розкрити молекулярний механізм його роботи. У 2006 році було показано зв'язок між ним і білком сиртуїном - а сиртуїн, треба сказати, деякий час взагалі називали мало не «джерелом вічної молодості», його рівень нібито підвищувався при дотриманні низькокалорійної дієти (і під впливом ресвератролу), і це супроводжувалося уповільненням старіння і збільшенням тривалості життя. Однак на сиртуин незабаром посипалися неприємності: у 2011 році були отримані дані, що підвищення рівня цього білка є лише побічний ефект від роботи зовсім інших генів, і на тривалість життя зі старінням його рівень сам по собі не впливає. Одночасно з'явилися сумніви щодо здатності ресвератролу взаємодіяти з «білком вічної молодості».
Але після цього ситуація ще раз змінилася: Девід Сінклер (David Sinclair) з Гарварду (той самий, який першим пов'язав ресвератрол з сиртуїном) опублікував рік тому статтю в Science, в якій наводив докази прямої взаємодії одного з іншим. Незабаром після цього дослідники з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі під керівництвом Сін'їтіро Імаї (Shin-ichiro Imai) оприлюднили свої дані про те, що сір'їн все-таки відстрочує старість (правда, для цього йому потрібно перебувати в певних зонах гіпоталамусу, головного ендокринного регулятора організму). А це означає, що і ресвератрол може впливати на тривалість життя, якщо вже він з сиртуїном все-таки взаємодіє. Ну і, нарешті, в лютому цього року в журналі PNAS вийшла стаття Гвідо Кремера (Guido Kroemer) з Національного інституту охорони здоров'я та медичних досліджень Франції (INSERM), в якій він і його колеги описували антионкогенну дію ресвератролу - виявилося, що його молекули можуть вбивати клітини, в яких сталося множення хромосомного набору і які через це з великою ймовірністю можуть запустити зростання злоякісної пухлини.
Однак, мабуть, чергова світла смуга для ресвератролу знову закінчується. У журналі JAMA Internal Medicine вийшла стаття Річарда Семби (Richard D. Semba) з Університету Джона Хопкінса, в якій стверджується, що ніякого збільшення тривалості життя від ресвератролу не відбувається.
У чому особливість цієї нової роботи? По-перше, Річард Семба і його колеги працювали з людьми, по-друге, спостереження тривали дев'ять років, по-третє, вчені використовували не ресвератрольні харчові добавки, а оцінювали природну різницю в рівні цієї речовини в раціоні учасників експерименту. У дослідженні брали участь близько 800 осіб, у віці 65 років і старше, які жили в регіоні К'янті в Італії, де червоне вино п'ють здавна і в достатній кількості. У них вимірювали рівень продуктів метаболізму ресвератролу в сечі, і відповідно до цього ділили на чотири групи. Потім протягом дев'яти років, як було сказано, стежили за самопочуттям учасників дослідження, заодно перевіряючи регулярно рівень споживаного ресвератролу. Ніяких змін у раціоні при цьому не відбувалося, кожна людина їла і пила те ж саме і в тій же кількості, що і раніше.
В результаті автори роботи прийшли до висновку, що ресвератрол ніяк не впливає ні на рівень ймовірність серцево-судинних хвороб, ні на ймовірність розвитку раку. І найголовніше - він ніяк не впливав на тривалість життя: ті, хто отримував з їжею багато ресвератролу, вмирали в середньому в один час з тими, хто отримував його мало. Тобто за дев'ять років спостережень число учасників дослідження зменшилося у всіх групах рівною мірою.
Ці результати тепер треба якось узгодити з іншими, які говорять про прямо протилежні речі. Зрозуміло, якщо ми бачимо ефект від ресвератролу в експерименті на тваринах або на культурі клітин, то тут все можна звалити на те, що миша, або там клітинна культура від людини досить далекі. З іншого боку, є дані про те, що якщо в раціоні присутнє червоне вино, то людина дійсно має всі шанси прожити довше, ніж якби вона червоне вино не пила. (Варто зауважити, що ресвератрол міститься не тільки в червоному вині, а й власне у винограді, інших фруктах, темному шоколаді, горіхах тощо) Звичайно, можливо, і ці дієтичні дані грішать якимись неточностями, але, з іншого боку, і у вині, і в шоколаді, і в горіхах можуть бути інші речовини, чий корисний ефект частково приписується ресвератролу.
За матеріалами LceScience.