Теоретично на Марсі можна знайти місця, де кисню достатньо для існування не дуже складних форм життя.
Як ми знаємо, на Марсі дуже погано йдуть справи з атмосферою - вона надзвичайно розріжена, і марсіанський атмосферний тиск у півтори сотні разів менше земного. Що ще гірше, так це практично повна відсутність кисню: його концентрація становить тут десяті частки відсотка. До речі, ці кисневі крихти утворюються за рахунок фотодисоціації молекул вуглекислого газу, якого на Марсі як раз таки з надлишком. Але в будь-якому випадку, вважається, що того кисню, який міститься в сучасній марсіанській атмосфері, гарантовано не вистачить для існування будь-яких форм життя.
З іншим життєво важливим компонентом, водою, теж все не так просто. Якщо ще 2-3 мільярди років тому на Марсі існував справжній океан, то сьогодні від нього залишилися лише замерзлі полярні шапки та невеликі вкрай солоні струмочки, які виникають лише за особливих обставин. За таких умов, здавалося б, на планеті не повинно було залишитися нічого живого: нічим дихати і нічого пити, навіть найпростішим організмам. Однак дослідники з США у своїй статті в Nature Geoscience припустили, що навіть у такому недружньому середовищі життя може існувати.
В основі цієї гіпотези лежить той факт, що раніше на Марсі було не тільки багато води, але і багато кисню - на це вказує специфічний склад марсіанських мінералів. А якщо так, то чи міг цей кисень зберегтися на планеті до наших днів у тому вигляді, в якому його могли б використовувати живі організми? Дослідники розробили теоретичну модель, яка описує накопичення кисню з атмосфери в тих самих соляних розчинах, про які ми якось вже писали. Природно, що подібний процес може проходити тільки на поверхні або на невеликій глибині. Потім у модель додали характеристики марсіанського клімату і «розтягнули» експеримент на 20 мільйонів років у минуле і в майбутнє.
В результаті вийшли цікаві цифри. Виявилося, що навіть у найбільш песимістичному розрахованому варіанті на Марсі повинні існувати соляні розчини, в яких кисню повинно цілком вистачати для дихання нескладних багатоклітинних організмів на кшталт губок. А за деяких умов концентрація кисню в таких марсіанських калюжах буде навіть більшою, ніж в океанах на Землі. Так що одним із завдань майбутніх марсіанських місій може стати пошук таких підземних рідких сольових резервуарів, в яких хтось може бути навіть і живе.