Схильність до ризику залежить від кількості сірої речовини в певній зоні мозку.
Літні люди не дуже люблять ризик, і зазвичай це пояснюють великим життєвим досвідом - занадто багато вони бачили за своє життя, і тому знають ціну необачності. Однак тут може бути ще одна причина, суто нейробіологічна, пов'язана з віковими змінами в мозку.
Майкл Грабб (Michael A. Grubb) з Нью-Йоркського університету і його колеги з декількох інших наукових центрів зробили наступне: вони запропонували кільком добровольцям у віці від 18 до 88 років зіграти в гру, яка передбачала деякий ризик - в грі можна було зробити ставку на вірний, але невеликий виграш, або ж спробувати отримати набагато більше, однак при цьому була ймовірність, що ти взагалі залишишся ні з чим. Як і очікувалося, гравці постарше воліли не мати справи з лотереєю, і вибирали ту стратегію, де напевно можна було отримати хоч щось.
Природно, тут не обійшлося без магнітно-резонансної томографії, за допомогою якої оцінювали стан мозку учасників експерименту. Виявилося, що тяга до ризику тісно пов'язана з кількістю сірої речовини задньої темної кори, в її правій області - тут є ділянка, яка в прямому сенсі слова залучена в ризиковані рішення, і, якщо сірої речовини в ній стає небагато, то і на ризик людина йде з усе меншою охотою.
З віком кількість сірої речовини в правій задній теменній корі стає меншою, і з точки зору біології, це може бути цілком виправданим: невдалі наслідки ризикованої поведінки літньому індивідууму пережити буде складніше, ніж молодому, будь то майнові втрати або зіпсоване здоров'я. З іншого боку, якщо виходити з того, що літні люди вже досягли якихось життєвих цілей, то ризикувати їм знову ж ні до чого, для них важливо, щоб життя так далі і йшло. Для більш молодих, яким потрібно залишити потомство, забезпечити себе, зробити кар'єру т. д., більш безпечні поведінкові «опції» виявляються просто недостатніми.
У статті в Nature Communications автори пишуть, що кількість сірої речовини в згаданій області мозку навіть точніше відповідала схильності до ризику, ніж вік. Однак, за словами Майкла Грабба, на мозок впливають безліч факторів, і, якщо ми говоримо про поведінку підлітків, які часом діють так, якби ніякого ризику не існувало, то тут потрібно враховувати, по-перше, що їх нервова система ще формується, а по-друге, для них величезне значення має думка оточуючих, які можуть підштовхнути молоду людину до необдуманого вчинку, навіть якщо сам молодий чоловік ризик не надто любить. Втім, тут варто дочекатися нових експериментальних результатів - за словами дослідників, вони саме взялися за підліткові мізки.
За матеріалами LceScience.