У молодих людей, які багато часу витрачають на прослуховування музики, частіше спостерігаються прояви клінічної депресії, ніж у тих, хто віддає перевагу книгам.
Дослідження, проведене Школою медицини Університету Піттсбурга, встановлює взаємозв'язок між емоційним здоров'ям людини і впливом ЗМІ. Вплив медіа вивчали за допомогою методології екологічної оцінки моменту (ecological momentary assessment), при якій поведінка підопічних вивчається безпосередньо на місці, а не в лабораторії, тобто в режимі реального часу і без попередньої підготовки учасників.
Протягом двох місяців 106 підлітків, з яких у 46 діагностована клінічна депресія, через певні проміжки часу опитували, якими з 6 типів комунікацій вони користувалися - сиділи в інтернеті, дивилися телепередачі або кіно, читали журнали або газети, книги, слухали музику, грали в комп'ютерні ігри. Виявилося, що у тих, хто більше слухав музику, в 8.3 рази частіше спостерігалися симптоми депресії порівняно з тими, хто слухав рідше. Читання ж, навпаки, йшло на користь випробовуваним: ті, хто багато читав, у 10 разів менше страждали від проявів депресії, на відміну від товаришів, які приділяють мало уваги книгам. Вплив інших типів медіакомунікацій на психоемоційний стан учасників не був значним.
На даному етапі, однак, не зрозуміло, чи дійсно надмірне прослуховування музики веде до депресії, або ж підлітки в пригніченому стані слухають музику, щоб уникнути реальності. Не виключено, що депресія і схильність до музичного дозвілля взаємопов'язані і підсилюють один одного. Однак практична цінність отриманих даних вже в тому, що лікарям і батькам буде легше відстежити зв'язок між станом дитини і переважанням в її повсякденному житті того чи іншого типу медіакомунікацій. У будь-якому випадку, любов до читання фахівці тепер все рідше вважають причиною замкнутості підлітка і його відходу в себе.
Згідно з даними Національного Інституту Ментального Здоров'я (США), депресивні розлади спостерігаються в середньому у 1 з 12 американських підлітків.