Мозок самок і мозок самців по-різному реагують на препарат, що блокує неприємні спогади.
Дослідники з Автономного університету Барселони виявили, що одна і та ж речовина, що блокує один з нейронних ланцюгів мигдалевидного тіла в мозку, по-різному діє на самок і на самців. Речовина, яку використовували в експериментах, називається осанетант; спочатку його пробували в лікуванні шизофренії, але дослідження на цю тему кинули, потім з'явилися дані, що осанетант здатний позбавляти від деяких видів наркотичної залежності - принаймні, мишей.
У нових експериментах, описаних Nature Communications, цим препаратом намагалися придушити неприємні спогади. У піддослідних мишей намагалися придушити активність нейронів амігдалу, або мигдалевидного тіла. Амігдала - один з головних центрів емоцій в мозку, і якщо нас щось сильно лякає, то мозок запам'ятовує це за допомогою амігдали. Фобії та посттравматичні розлади розвиваються тому, що неприємні спогади воскресають з усякого нікчемного приводу і навіть взагалі без приводу. Вважається, що якщо придушити або хоча б відрегулювати активність емоційних нейронних ланцюгів, то посттравматичні та фобійні напади можуть зникнути.
Виявилося, що з цим завданням може впоратися осанетант, але впоратися зі страшними спогадами він допомагає тільки самцям, а у самок від нього все тільки посилювалося. Причина такої різниці в ефекті, очевидно, була в тому, що на тих нейронах, чию активність осанетант придушував, він зв'язувався ще й з рецепторами статевих гормонів: на нейронах самця він сідав переважно на рецептори до тестостерону, на нейронах самки - на рецептори до естрогену. У самок ефект від препарату залежав ще від фази менструального циклу, що зайвий раз підтверджувало, що тут вся справа в статевих гормонах і рецепторах до них.
Якщо пам'ять, пов'язана з емоціями, настільки залежить від гормонів, то при розробці психотропних препаратів їх потрібно робити в двох варіантах, чоловічому і жіночому. Правда, наскільки сильно гормони впливають на пам'ять у людей, ще належить з'ясувати (ми знаємо приклади, коли речовини, що відмінно працюють у тварин, не так вже добре спрацьовували в людському організмі). Зовсім недавно ми писали, що чоловічий і жіночий мозок навряд чи відрізняються чимось, крім розміру. З іншого боку, можна уявити, що один і той же мозок здатний працювати по-різному, якщо на нього будуть діяти різні гормони.