На думку вчених, отрута з жолобків на кликах змій потрапляє в тіло жертви згідно із законами фізики, що описують поверхневе натягнення і поведінку неньютонівських рідин.
Якщо не пощастило, і вас вкусила змія, вам буде особливо цікаво дізнатися, як це відбувається. Деякі змії впорскують свою отруту, як гримуча змія. Її ікла як шприци вистрілюють у жертву отруту під високим тиском з залоз у її голові. У багатьох отруйних змій та інших рептилій отрута витікає з жолобків вздовж кликів. На думку біофізиків з Німеччини і США, вони використовують «отруйну комбінацію» поверхневого натягнення і так звану «фізику кетчупу», щоб отруїти свою жертву «
. До нас ніхто не цікавився тим, як саме це відбувається», - говорить Лео ван Хеммен з Технічного університету м. Мюнхена. Разом з колегами з Мюнхена та Університету штату Массачусетс вчений зібрав отруту біля пари змій і змішав її з такою ж кількістю слини, щоб імітувати реальні умови. Потім вчені виміряли в'язкість отриманої суміші при різній швидкості зрушення (тобто в'язкість отрути, яка знаходиться між двох поверхонь, що рухаються з деякою швидкістю один відносно одного).
Здавалося, що зміїна отрута злегка нагадує томатний кетчуп. На відміну від води, кетчуп стає мене в'язким або більш плинним зі збільшенням зусиль зсуву. Ця особливість кетчупу робить його «неньютонівською» рідиною (в якій в'язкість залежить від градієнта швидкості). Такі «неньютонівські» властивості отрути відіграють важливу роль при нападі на жертву. Коли отрута знаходиться в жолобках ікла тільки під дією повітря, зрушення сил відсутні, і в'язкість велика. Коли клик пронизує шкіру, зрушувальна сила збільшується, в'язкість зменшується, і отрута вільно витікає
. Вчені не забули дослідити й іншу характеристику - поверхневе натягнення, завдяки якому рідина набуває форму краплі, прагнучи мінімізувати площу поверхні. За допомогою комп'ютерної моделі вчені проаналізували, як виглядає поверхня отрути при різній формі жолобків на кликах змії. Коли ікла в контакті з повітрям, то поверхневе натягнення зберігає отруту в жолобках, а коли клик потрапляє в плоть, то жолобок утворює щось схоже на трубчасту структуру, і зміна поверхневого натягнення дозволяє отруті вільно витікати
. Відгуки біологів на дослідження біофізиків виявилися неоднозначними. Експерт з отруйних зміїв Вольфганг Вюстер з Великобританії (Бангірський університет в Уельсі) відзначає оригінальність фізичного підходу до дослідження отруйних змій і вважає, що багато років біологи не визнавали ефективність роботи жолобків на кликах змій як системи для випуску отрути. Кеннет Кардонг зі США (Університет штату Вашингтон), навпаки, не переконаний у тому, що жолоби випускають отруту. Він вважає, що виділення рептилій - це коктейль з хімічних речовин з різними функціями, в тому числі, травними.