Пропіонат, який захищає продукти від цвілі, впливає на обмін речовин і знижує чутливість клітин до інсуліну.
Дослідники з Гарварду і Медичного центру ім.Хаїма Шиби пишуть в Science Translational Medicine, що харчова добавка під назвою пропіонат впливає на обмін речовин, підвищуючи ризик діабету. Пропіонатами називають солі або ефіри пропіонової кислоти, їх додають у випічку, в тому числі і в хліб, в сири, в ароматизатор і взагалі в ті продукти, які потрібно зберегти без цвілі.
Пропіонати вважаються безпечними, тим більше, що пропіонову кислоту виділяють наші власні шлунково-кишкові бактерії, розщеплюючи рослинну клітковину. Разом з іншими короткими жирними кислотами вона благотворно впливає на обмін глюкози. Але як поводиться пропіонова кислота, якщо вона потрапила в організм у вигляді харчової добавки?
Спочатку автори роботи давали пропіонат мишам. У мишей після цього підвищувався рівень гормону глюкагону, який змушує печінку викидати глюкозу в кров, гормону норадреналіну, який не тільки керує кров'яним тиском, але і також підвищує кількість цукру в крові, і рівень одного регуляторного білка, який бере участь у метаболізмі жирних кислот. (Пропіонату в їжі було стільки ж, скільки його знаходиться в звичайній їжі.) В результаті цукру в крові мишей ставало більше, а через 20 тижнів миші явно набирали зайву вагу і в їх тканинах з'являлася стійкість до інсуліну, що є однією з головних ознак наближення діабету другого типу.
У наступному експерименті брали участь 14 здорових людей, без зайвої ваги і без діабету. Деяким з них давали з їжею 1 грам пропіонату (приблизно стільки ми його і з'їдаємо, якщо обідаємо консервами, напівфабрикатами, макаронами тощо), а інші отримували плацебо. Протягом чотирьох годин після цього у них брали кілька аналізів крові.
Через тиждень учасники експерименту знову приходили в лабораторію і змінювалися ролями: тим, хто в перший раз їв пропіонат, давали плацебо, і навпаки. Загалом картина з гормонами і рівнем цукру в крові виявилася схожою на те, що відбувалося у мишей. Глюкози в крові після їжі ставало більше, але у тих, хто їв їжу з пропіонатом, глюкоза поверталася до звичайного рівня трохи повільніше, і рівень інсуліну у них теж був підвищений, що вказувало на те, що тканини поглинають цукор не так швидко.
Крім того, автори роботи проаналізували медичні дані 160 людей, які брали участь в іншому дослідженні, яке було присвячене зменшенню зайвої ваги. Виявилося, що серед цих 160 рівень пропіонату в крові був вище у тих, у кого була сильніше виражена нечутливість до інсуліну, і що якщо рівень пропіонату знижувався, то і чутливість до інсуліну поверталася.
Можливо, пропіонат дійсно підвищує ризик діабету другого типу, втручаючись в обмін речовин. Однак поки що ми бачимо тільки те, що одне супроводжує інше, і щоб з усією певністю сказати, що від пропіонату краще утриматися, потрібні, по-перше, дослідження з великою кількістю учасників, а по-друге, бажано зрозуміти фізіологічний механізм, який тут задіяний. Ми говорили, що той пропіонат, який виділяє мікрофлора, вважається корисним для метаболізму, але, може бути, що тут вся справа в джерелі пропіонату, в тому, як він потрапляє в організм.