Людська мікрофлора допомагає імунній системі атакувати ракові клітини на повну силу.
Два роки тому ми писали про те, що ефективність протиракової імунотерапії безпосередньо залежить від складу кишкової мікрофлори. Імунотерапія - це коли на пухлину намагаються нацькувати власний імунітет хворого. Імунна система повинна сама вчасно розпізнавати і знищувати ракові клітини, але часто трапляється так, що вона їх не бачить - не в останню чергу тому, що ракові клітини вміють маскуватися від імунітету. Завдання імунотерапії - зробити так, щоб імунітет почав активно реагувати на пухлину. І ось виявилося, що протипухлинна активність імунітет залежить від того, які бактерії живуть у шлунково-кишковому тракті. Лоранс Зітвожель (Laurence Zitvogel) і її колеги з Інституту Густава Руссі, які давно займаються цією темою, показали, що якщо у мишей в кишечнику живуть бактерії групи Bacteroides, то ефективність імунотерапії проти декількох видів раку значно підвищується.
Але миші мишами, а що у людей? Дослідники (ті ж Лоранс Зітвожель з колегами) порівняли історії хвороби у майже двохсот п'ятдесяти хворих з пухлинами легенів, нирок і сечового міхура. Всі вони отримували лікарський препарат, який придушував у ракових клітин їх протиімунний захист. Але при цьому деякі з хворих також приймали антибіотики через якісь інфекції, які трапилися під час курсу імунотерапії. І виявилося, як йдеться в статті, опублікованій в Science, що у тих, хто приймав антибіотики, пухлина після лікування швидко приходила до тями, і такі пацієнти жили менше за інших.
Через антибіотики стан мікрофлори в цілому погіршувався, бактерій в кишечнику ставало менше, але особливо важливою виявлялася втрата бактерії Akkermansia muciniphila. Додаткові експерименти показали, що якщо мишам з пухлинами і притому позбавлених шлунково-кишкових мікробів ввести цю бактерію, то тварини починають краще реагувати на імунотерапію - в тому сенсі, що їх імунітет краще атакує пухлину, яку за допомогою спеціального препарату зробили доступною для імунної атаки. (До речі, вважається, що A. muciniphila відноситься до тих бактерій, які запобігають діабету і ожирінню.) Важливо відзначити, що присутність потрібних бактерій підвищувала ефективність протиракових ліків з 25% до 40%.
Авторам роботи вдалося також частково розшифрувати, що в цьому випадку відбувається на молекулярному рівні: під дією A. muciniphila імунні клітини виділяють сигнальну молекулу IL-12 (інтерлейкін-12), яка налаштовує Т-лімфоцити на боротьбу з раком.
Схожі експерименти поставили співробітники Онкологічного центру ім. М. Д. Андерсона при Техаському університеті. В іншій статті в Science вони пишуть, що у пацієнтів, яким імунотерапія допомагала найкраще, кишкова мікрофлора була більш різноманітною, і особливо сильно ефективність терапії залежала від бактерій з груп Faecalibacterium і Clostridiales. Частково склад мікрофлори, корисної при імунотерапії, перетинається з тим, який описаний у статті дослідників з Франції; що ж до відмінностей, то тут необхідно враховувати, що на наших бактеріальних симбіонтів впливає те, де ми живемо і що їмо, іншими словами, якщо ви дотримуєтеся однієї дієти, то імунітету будуть допомагати одні мікроби, а якщо інший - то інші.
Ймовірно, незабаром отримані результати знайдуть застосування в медицині: онкохворим будуть давати якісь бактеріальні препарати, що підвищують ефективність терапії. Правда, перед тим все одно потрібно буде виконати ще не одне клінічні дослідження, щоб уникнути можливих небажаних побічних ефектів - адже бактерії можуть не тільки допомагати лікувати рак, але і заважати.
За матеріалами Science.