Індол, який виробляють у кишечнику деякі мікроби, допомагає організму залишатися здоровим до глибокої старості.
Від бактерій, які живуть у нашому кишківнику, ми отримуємо масу користі - вони не тільки допомагають перетравлювати їжу, але і взагалі підтримують здоровий обмін речовин, крім того, кишкові мікроби необхідні для правильного налаштування імунітету.
Проблеми з мікрофлорою можуть закінчитися різними неприємностями, від діабету до аутоімунних хвороб. Але це все, якщо можна так сказати, непряма користь. А ось дослідники з Університету Еморі пишуть у своїй статті в PNAS, що деякі шлунково-кишкові бактерії безпосередньо дають нам речовину, яка в буквальному сенсі забезпечує здорову старість, хоча і не збільшує час життя.
Мова йде про індол. Він утворюється при розщепленні амінокислоти триптофану, у великих концентраціях пахне вкрай неприємно (він і його похідне скатол надають фекаліям характерний мерзенний запах), в невеликих концентраціях він пахне жасміном і використовується в парфумерній промисловості.
Деякий час тому співробітники лабораторії Деніела Калмана (Daniel Kalman) звернули увагу на те, що індол і родинні йому молекули, які з'являються в кишечнику в результаті діяльності бактерій, роблять мишей і круглих хробаків (або нематод) більш стійкими до інфекцій та інших стресових впливів.
Тоді дослідники нагодували круглих хробаків кишковою паличкою, що виробляє індол, щоб оцінити, як такі хробаки будуть старіти. Коли земний шлях нематоди добігає кінця, хробак стає малоактивним, менше рухається, погано харчується і сильніше реагує на стресові подразники.
Виявилося, що «індольні» бактерії послаблюють ознаки старіння: старі нематоди активно рухалися, були досить стійкі до перегріву і добре ковтали все, що могли проковтнути. Більше того, такі хробаки навіть довше розмножувалися: якщо зазвичай нематоди припиняють статеву діяльність на п'ятий день життя, то з кишковою паличкою, що забезпечує їх індолом, вони продовжували розмножуватися аж до дванадцятого дня.
Схожі результати вийшли і з дрозофілами, і з мишами. Дуже старі миші, яким виповнилося 28 місяців, залишалися рухливими і активними, і вони зберігали здорову вагу, якщо в їх кишечнику жила кишкова паличка, що виробляє індол. Більш того, індол добре впливав і на молодих тварин теж, які з його допомогою, наприклад, краще переносили високі дози радіоактивного випромінювання.
Однак, як ми сказали на самому початку, незважаючи на оздоровлюючу дію, загальний час життя індол ніяк не збільшував: тварини гинули у свій звичайний середньостатичний термін, незважаючи на рухливість і хороший апетит. Як показав генетичний аналіз «індольних» хробаків, на молекулярному рівні індол стимулює активність генів, але зовсім не тих, які можуть збільшити тривалість життя.
Як саме діє індол, ще належить з'ясувати, але, очевидно, його оздоровлюючий ефект пов'язаний з кишечником - можливо, тут він пригнічує запалення і не дає проникати в організм якимось непотрібним речовинам. Не виключено, що на основі індолу вдасться розробити ліки, більш ефективні, ніж сам індол, які дозволять літнім людям забути, принаймні, про деякі вікові хвороби.