Деякі антибіотики стимулюють активність противірусних генів у клітинах, допомагаючи боротися проти вірусної інфекції.
Ми знаємо, що антибіотики на віруси не діють. Антибіотики спрямовані на клітку - бактеріальну, грибну або, скажімо, ракову; у ній вони псують важливі молекулярні процеси, без яких клітина жити не може. Але віруси - не клітини, це просто комплекс білків і нуклеїнових кислот. Зрозуміло, чому до антибіотиків вони нечутливі.
Але це якщо розглядати вірус і антибіотик окремо від усього. Однак вірус живе не у вакуумі: йому, щоб розмножуватися, потрібно проникнути в клітку, а клітина його живе в оточенні інших клітин, найрізноманітніших, які разом складають тканини і органи. Чи може бути так, що вірус відчує антибіотик, скажімо так, опосередковано, через зміни умов середовища?
Дослідники неодноразово намагалися дізнатися, як віруси сприймають антибіотики, і результати виходили різні: іноді клітини і тварини ставали чутливішими до вірусної інфекції, іноді, навпаки, вірусу ставало важче заразити господаря.
Так, кілька років тому Акіко Івасакі (Akiko Iwasaki) та її колеги з Єля опублікували в журналі PNAS статтю, в якій говорилося, що вірус грипу від антибіотиків тільки виграє. Вся справа виявилася в тому, що без бактерій, які живуть на слизовій дихальних шляхів, але ніяк нам не шкодять, імунітет не може правильно включити систему противірусного захисту. Антибіотики, якими ми обробляємо горло, цих бактерій знищують, роблячи клітини дихальних шляхів більш чутливими до вірусу.
У новій статті тих же дослідників, яка вийшла в Nature Microbiology мова йде про інший вірус - вірус простого герпесу - і про зовсім інший ефект. Вірус герпеса проникає через будь-яку слизову оболонку, і цього разу антибіотиками обробляли вагінальну слизову мишей. Виявилося, що антибіотики придушували розмноження вірусу, і хоча кількість вірусних частинок у оброблених мишей в перші дні експерименту була така ж, як і у необроблених, симптоми хвороби у них були слабшими - через антибіотики вірус не міг розгорнутися в повну силу.
Спочатку в дослідах використовували суміш антибіотиків, але потім вирішили з'ясувати, який саме з них володіє противірусним ефектом - щоб потім зрозуміти механізм дії. Виявилося, що вірусну активність придушував неоміцин. Що до механізму, то насамперед можна було подумати на бактерій - що загибель бактерій якимось чином погано позначається і на вірусах. Однак бактерії виявилися ні при чому: у мишей, позбавлених мікробів, неоміцин діяв точно так само.
На ділі ж все було інакше: неоміцин активував у клітинах гени, які керують противірусним захистом, ті, що кодують інтерферонові білки. (Причому неоміцин стимулював противірусний захист не тільки в клітинах миші, але і в клітинах людини.) Як саме він це робив, ще належить з'ясувати, тим не менш, вже зараз зрозуміло, що дія антибіотиків на організм не обмежується винищенням бактерій - антибіотик цілком може безпосередньо впливати на молекулярно-клітинну кухню.
Неоміцин перевірили і на іншому вірусі - на вірусі грипу, який, як було сказано вище, від антибіотиків тільки вигравав. Однак зараз все було по-іншому: коли неоміцин вводили мишам у ніс, то вони ставали досить стійкими навіть до дуже вірулентного штаму вірусу - без антибіотика грип вбивав усіх мишей, тоді як після неоміцину виживали цілих 40%.
Зрозуміло, це не означає, що зараз проти вірусних інфекцій потрібно негайно почати застосовувати антибіотики. По-перше, як ми бачимо, все залежить від того, який саме антибіотик і проти якого саме вірусу використовується.
По-друге, якщо говорити про клінічне застосування, то потрібно ще зрозуміти, чи є тут дійсно значуща користь: антибіотики ж вбивають і наших бактеріальних симбіонтів, без яких нам довелося б дуже і дуже погано, і якщо ми почнемо ще й проти вірусів лікуватися антибіотиками, то можемо взагалі загубити всю корисну мікрофлору.
Поки що експерименти з «противірусними антибіотиками» говорять нам більшою мірою про те, що навіть такі звичні речовини, як антибіотики, цілком можуть нас здивувати, і що вивчаючи дію якихось речовин, потрібно враховувати всі можливі механізми, за допомогою яких ця речовина здатна подіяти на організм.