Місія NASA «Dawn» (Світанок) вступила в нову фазу міжпланетного перельоту в поясі астероїдів - зближення з крижаною карликовою планетою Церерою, яку ніколи раніше не відвідували космічні апарати. Прибуття в її околиці заплановано на першу декаду березня 2015 року.
Нещодавно, в грудні 2014 року, дослідний зонд був виведений зі сплячого режиму і встановив зв'язок із Землею. Всі його системи працюють у штатному режимі. Фахівці отримали можливість безпосередньо контролювати фазу підльоту апарату до Церери. В даний час він знаходиться на відстані близько 350 тис. км від карликової планети, наближаючись до неї зі швидкістю 0,15 км/с.
Автоматична міжпланетна станція «Світанок» була запущена 27 вересня 2007 року і на шляху до мети свого призначення в 2011-12 рр. протягом 14 місяців провела детальні дослідження великого астероїда Веста, відкривши світ суворої химерної краси з незліченними воронками і кратерами, глибокими ложбинами і найвищим горами в Сонячній системі.
Нова мета експедиції - Церера, представляє для вчених повну загадку, підкреслює один з керівників місії Крістофер Рассел (Chris Russell University of California in Los Angeles). На відміну від Вести Церера не має метеоритних кратерів, що могло б допомогти в розкритті її секретів.
Дійсно ці два найбільших тіла в поясі астероїдів, розташованого між орбітами Марса і Юпітера, разюче відрізняються один від одного.
Якщо скелясто-кам'яниста Веста (і це показали проведені дослідження) зберегла у своїх породах зовсім невелику кількість води, то Церера, навпаки, буквально «купається» у воді. Вона має значну крижану мантію (це показують проведені дистанційні дослідження) і, можливо, навіть океан під цією крижаною кіркою.
Майже сферичної форми Церера - найбільшим небесним тілом (середній діаметр 950 км) поясі астероїдів. Для порівняння середній діаметр Вести - 530 км.
Разом з тим відносно низька щільність Церери (майже вдвічі менша, ніж у Вести) дає підставу припускати відсутність у неї важкого металевого ядра. При цьому наявність значного обсягу льоду і, можливо, підлідного океану води на цій малій планеті робить її одним з ймовірних світів, де можуть знайти «притулок» будь-які з форм позаземного життя в нашій Сонячній системі.
На відміну від інших крижаних небесних тіл (супутників Юпітера і Сатурна - Європи та Енцелада, не кажучи вже про далекий Плутон та інші крижані тіла пояса Койпера) Церера найбільш близько розташована до Сонця.
«Місія Світанок допоможе нам зрозуміти, як сформувалися настільки багаті водою астероїди, і як вони можуть бути активними і донині», - говорить К. Рассел. У
складі наукового обладнання на борту зонда «Світанок» є дві окремо розміщені камери з набором з 7 вузькосмугових кольорових фільтрів (розроблені в Інституті досліджень Сонячної системи Макса - Німеччина). Вони дозволять вести спостереження і зйомки поверхні Церери, дати уявлення про її рельєф, дозволяє дослідити мінералогічний склад її поверхневого шару.
Крім того у складі наукового обладнання зонда - спектрометр видимого та інфрачервоного діапазонів VIR (Visible and Infrared Mapping Spectrometer), який дозволить провести аналіз складу поверхні карликової планети. А також детектор нейтронів і гамма-квантів GRaND (Gamma Ray and Neutron Detector).
Зараз «Світанок», обладнаний трьома ксеноновими іонними двигунами, продовжує зближення з Церерою. Вже 26 січня 2015 року знімки планети, одержувані з борту зонда, перевершать (за своєю роздільною здатністю) зображення, які забезпечує космічний телескоп Хаббл. Прибуття зонда в близькі околиці карликової планети за розрахунками вчених має відбутися близько 9 березня 2015 року.
Подальша програма місії передбачає вихід апарату на орбіту навколо Церери з висотою в 13500 км, що дозволить почати її повномасштабні дослідження. Рухаючись по спіральній орбіті зниження, проводячи серію запланованих досліджень та огляду поверхні Церери, апарат вийде на проміжну орбіту висотою в 4430 км над поверхнею планети.
Потім до серпня 2015 орбіта зонда буде знижена до 1480 км, на якій протягом двох місяців будуть проводитися дослідження характеристик і картографування поверхні планети, і її рельєфу. До кінця листопада апарат знизиться ще нижче - на орбіту висотою в 375 км, на якій планується продовжити дослідження випромінювань за допомогою детектора нейтронів і гамма-квантів, а також провести дослідження фізико-хімічних характеристик приповерхнісного шару і гравітаційного поля карликової планети.
Передбачається, що цей період наукових досліджень на низькій орбіті складе три місяці.
За матеріалами NASA