Щоб один лемур відповів на позивні іншого лемура, потрібно, щоб вони добре знали один одного.
На листи, повідомлення і телефонні дзвінки ми відповідаємо по-різному, і не в останню чергу це залежить від нашого особистого ставлення до дзвінка/пишучого. Припустимо, на повідомлення від близького друга ми відповімо відразу, а ось дзвінок з незнайомого номера, мабуть, що і пропустимо.
Точно так само чинять котячі, або кільцехвості, лемури. Вони живуть, як і взагалі всі лемури, на Мадагаскарі, і відрізняються високою соціальністю, утворюючи групи до 25 особин, очолювані самкою-лідером. Між собою члени групи перемовляються характерним м'яуканням: обмін позивними допомагає триматися разом, а загубленому - швидко знайти всіх інших. Крім того, як і багато соціальних тварин, котячі лемури серйозно ставляться до грумінгу, тобто до процедури догляду за вовною і шкірою. З громадської точки зору, у грумінгу є додаткова важлива функція: з його допомогою встановлюються і зміцнюються взаємні зв'язки між членами спільноти. Тобто, якщо хочеш висловити комусь своє розташування, попроси дозволу почистити йому шерсть, або ж сам запропонуй комусь, щоб він почистив твою.
Виявляється, як пишуть у своїй статті в Animal Behaviour зоологи з Прінстона, соціальні зв'язки, сформовані під час взаємного грумінгу, визначають, як лемури відповідають на чуже м'яукання. Якщо лемур чує того, з ким він проводив час за гігієнічними процедурами, то він, швидше за все, відповість на сигнал; якщо ж з тим, хто мяукнув, лемур взаємним грумінгом не займався, то він його проігнорує. Грумінг, нагадаємо, допомагає заводити друзів, зміцнювати близьке знайомство, тобто можна сказати, що лемури відповідають тільки на голоси тих, хто їм добре знайомий, і не відгукуються, якщо «дзвінок» поступив з «незнайомого номера».
За словами дослідників, у групах котячих лемурів зустрічалися як виключно товариські особини, так і злісні одинаки. Перші займалися грумінгом з великим числом своїх побратимів, і тому відповідали майже на всі позивні; другі, навпаки, мало кого підпускали до себе, мало кому самі чистили шерсть, і майже ні на чиї вигуки не відгукувалися. Але все це, повторимо, вкладалося в загальне правило: лемури воліли спілкуватися саме з друзями, тільки в одних в силу загального темпераменту в друзях опинялася вся група, а в інших - майже нікого.
За матеріалами ScienceNews.