Людські клітини прижилися в зародку макаки.
Всі наші органи і тканини розвиваються з однієї єдиної заплідненої яйцеклітини, яка в перші дні після запліднення проходить ряд перетворень. У якийсь момент з яйцеклітини виходить куля, утворена ембріональними стовбуровими клітинами. Вони здатні дуже довго, майже нескінченно ділитися, але не це мета їхнього життя. Ембріональні стовбурові клітини поступово змінюються і дають початок всім взагалі типам клітин, з яких складено наше тіло. (Тому їх повний титул - плюрипотетні (тобто «всемогутні») ембріональні стовбурові клітини. І природно, біологи давно намагаються дізнатися, як живуть ембріональні стовбурові клітини, як формують ембріон, як взаємодіють один з одним, і від чого залежать їх перетворення. Зроблено тут вже досить багато, але подробиць, особливо подробиць людського ембріогенезу, все одно не вистачає.
Ось заради нових подробиць група дослідників з Інституту Солка періодично створює ембріональні химери, додаючи до ембріонів тварин ембріональні клітини людини. Так був створений ембріональний гібрид з миші з домішкою людини, потім настала черга свинолюдського ембріона, про який ми розповідали кілька років тому. Але, як легко здогадатися, клітини різних видів лише до певної міри можуть витримати сусідство один одного, особливо, якщо це види не дуже близькі. Тобто якусь інформацію про долю окремих клітин таким чином можна отримати, але краще все-таки, щоб клітини належали близьким еволюційним родичам. Іншими словами, рано чи пізно повинна була дійти черга до зародку мавпи. І в недавній статті в Cell якраз такий експеримент і описаний.
У шестиденні зародки макака-крабоїда вводили людські клітини - по 25 у кожен зародок. (Строго кажучи, це були не натуральні ембріональні клітини, а трохи модифіковані, щоб вони дозволяли виконувати над собою різні лабораторні маніпуляції.) Хімерні зародки вирощували ще 14 днів, і у тих з них, хто дожив до цього терміну, частка людських клітин становила 7% - тоді як в гібриді миші і людини їх частка не перевищувала 1%. Зародок ссавців вже в перші тижні починає ускладнюватися, його клітини розподіляються по групах. Деякі дають початок тимчасовим органам самого зародка, від інших клітин беруть початок тканини дорослого організму, нарешті, є групи клітин, які допомагають формувати позазародишеві органи, на кшталт плаценти. У хімерному людино-мавпячому ембріоні людських клітин не було тільки серед останніх - тих, з яких утворюється плацента.
Тобто авторам роботи вдалося показати, що людські клітини цілком успішно приживаються в мавпячому зародку (успішніше, ніж у зародку миші) і досить далеко проходять разом з ембріоном шляхом розвитку. На такій химері можна вивчати, як змінюється активність генів в людських клітинах в ході ембріогенезу, і як клітини знаходять різну ембріональну долю. Щоправда, працюючи з міжвидовою химерою, потрібно враховувати, що людські клітини спілкуються не тільки один з одним, але і з клітинами мавпи. Можливо, до пори до часу це не дуже сильно впливає на глобальні ембріональні події, а можливо, що й дуже. І в перспективі дослідники збираються з'ясувати, якими сигналами обмінюються ембріональні клітини різних видів і чи впливають такі сигнали на їх перетворення.