Людські емоції - це не тільки переживання, а й фізичні відчуття. Виявилося, що люди однаково відчувають горе, щастя, депресію або розчарування.
«Всі щасливі сім'ї схожі один на одного, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму», - так починається роман Льва Толстого «Анна Кареніна». Але, виявляється, в нещасті ми теж один на одного схожі. Принаймні, такого висновку дійшли фінські вчені.
Звичайно, всі ми давно здогадувалися, що в змозі зрозуміти почуття іншої людини. Той, хто хоч раз у житті відчув почуття закоханості, зрозуміє й іншу людину, яка розповідає про свої почуття. Але ж ми всі різні, а значить, по ідеї, і відчувати повинні по-різному.
Виявилося ж, що наші почуття досить універсальні. Наприклад, тривога може сприйматися як біль у грудях, а закоханість може викликати теплі, приємні відчуття у всьому тілі. Дослідження, проведене в університеті Аалто (Фінляндія) показує, що всі люди, в тому числі ті, що належать до різних расів, сприймають свої переживання однаково. Результати роботи нещодавно були опубліковані в журналі PNAS.
У дослідженні взяли участь 701 чоловік з Фінляндії, Швеції та Тайваню. Дослідники попросили випробовуваних описати свої фізичні відчуття при тих чи інших емоціях, а також зафарбувати різними кольорами ті частини тіла де, на їхню думку, виникають приємні або неприємні відчуття. Велика частина відчуттів, пов'язаних з емоціями, виявилася зосередженою в області грудей. Відчуття щастя поширюється на все тіло і відчувається як тепло, що розливається. Депресію респонденти описали швидше як оніміння всього тіла. Любов схожа на щастя, при цьому відчувається підвищення тонусу в області голови, рук і грудної клітини. Зневіра навпаки, характеризується загальною млявістю. Почуття сорому викликає відчуття в області обличчя - не дарма ми червоніємо, якщо відчуваємо себе винними.
Збір даних проводився в два етапи. На першому випробовувані повинні були пов'язати певні емоції з якимись частинами свого тіла. На другому етапі вони дивилися уривки з художніх фільмів і читали розповіді, які повинні були викликати ті чи інші емоції. На останньому етапі учасники експерименту з фотографій інших людей повинні були визначити, які тілесні відчуття відчувають люди, які сумують, гніваються або щасливі. На схемі вони відзначали теплими квітами ті частини тіла, де активність зростає, і холодними ті, де знижується.
"Ми часто думаємо, що емоції зароджуються в мозку як наслідок розсудливої діяльності. Але, згідно з нашими даними, це тіло дає сигнал мозку, а той вже розпізнає, що відчуває людина - гнів або радість ", - говорить один з авторів дослідження Лаурі Нумменмаа.
Можливо, уніфіковані емоції - свого роду ще одна сигнальна система, що дає нам зрозуміти, що саме ми відчуваємо. Нумменмаа вважає, що емоції через певні фізичні відчуття готують нас до оперативного реагування на небезпеку або, навпаки, на якісь приємні соціальні сигнали. Усвідомлення відповідних тілесних відчуттів може бути тригером для наступних - так людина дізнається, що таке любов, щастя, ненависть.
Вчені вважають, що ці результати можна використовувати в психіатрії, оскільки порушення виявлених ними шаблонів може бути ознакою емоційного розладу. Але й зупинятися на досягнутому не збираються - в планах дослідження емоцій у дітей та представників інших культур.