Ціанобактерії, що живуть під землею на глибині понад півкілометра, відмовилися від своїх фотосинтетичних умінь на користь водневого «палива».
Синезелені водорості, або, точніше, ціанобактерії (тому що вони ніякі не водорості, а саме бактерії) - одні з найдавніших істот на планеті і одні з перших, хто навчився фотосинтезу. Коли стародавні ціанобактерії почали за допомогою енергії світла синтезувати ті речовини, які їм потрібні для життя, це відчула вся Земля: вважається, що саме завдяки ціанобактеріальному фотосинтезу земна атмосфера наситилася киснем.
Зараз ціанобактерій можна знайти в різних місцях, від пустель до океанів, але скрізь вони так чи інакше будуть отримувати хоч трохи світла - адже мікроорганізмам треба фотосинтезувати. Зрозуміло, чому настільки здивовані були дослідники з іспанського Національного інституту аерокосмічних досліджень та їхні колеги з інших наукових центрів Іспанії і США, знайшовши ціанобактерій на глибині 614 метрів під землею.
Проби брали в районі піритового поясу Піренейського півострова - області на південному заході Іспанії, де земні надра надзвичайно багаті з'єднаннями сірки. Передбачалося, що там будуть мікроорганізми, схожі на тих, які живуть на поверхні. Однак ціанобактерії все ж виявилися сюрпризом - їх на глибині понад півкілометра виявилося дуже і дуже багато, фактично вони домінували серед інших мікробів.
У статті в PNAS сказано, що «глибокоземні» ціанобактерії втратили деякі клітинні структури, які потрібні для фотосинтезу. Однак автори роботи помітили, що ці бактерії воліли жити біля скупчень водню. Поглинаючи водень і окислюючи його киснем, вони отримують енергію, необхідну для синтезу потрібних їм речовин. Генетичний аналіз показав, що предки «глибокоземних» ціанобактерій були екстремофілами, тобто зуміли освоїти дуже складні для життя екологічні ніші. Швидше за все, якісь ціанобактерії в минулому навчилися виживати в печерах, в яких світла було дуже і дуже мало, так що, виживаючи на слабкому світлі, вони поступово набували вміння обходитися зовсім без нього.
Ціанобактерій з-під землі піднімали і раніше, але раніше вважалося, що це всього лише забруднення зразків. Однак, як бачимо, в земних надрах вони дійсно можуть мешкати. Можливо, ціанобактеріям ми зобов'язані не тільки атмосферою, а й надрами - хто знає, як впливали найдавніші мікроби навколишнього підземного середовища. З іншого боку, також не виключено, що ніякого особливого впливу не було і немає, і перед нами лише випадкове відгалуження від загальної ціанобактеріальної сім'ї.
За матеріалами LceScience.