Деякі глибоководні археї переробляють нафтові вуглеводні без сторонньої допомоги.
На дні океанів і морів є щілини, через які з-під землі назовні - тобто в морську воду - виходять різноманітні вуглеводні, що утворюють нафту і газ. Нафта складається з великих, довгих вуглеводневих молекул, ну, а природний газ - це невеликі молекули метану, СН4. Але до поверхні вуглеводні часто не доходять - їх вживають у своїх цілях різні мікроби, які живуть тут же на дні.
Мікроби - це бактерії та археї, які навчилися жити майже що при повній відсутності кисню (на великих глибинах його у воді майже немає) і використовувати в якості джерела енергії різні речовини, і вуглеводні в тому числі. Дослідники з Інституту мікробіології моря Товариства Макса Планка і Бременського університету під час експедиції в Мексиканській затоці видобули з глибини 3000 м зразки архей, які, судячи з їх генів, могли перетворювати нафту на газ, тобто розкладати довгі вуглеводні, перетворюючи їх на метан і вуглекислий газ.
Взагалі кажучи, таке мікробіологічне перетворення нафти на газ було відомо і раніше, але зазвичай тут задіяні два різних мікроорганізми, архея і бактерія. Однак у нової археї, що отримала попередню назву Methanoliparia, в геномі записаний фермент, який дозволяє розкладати довгі вуглеводні в реакції диспропорціонування (коли один і той же елемент виступає і в ролі окислювача, і в ролі відновителя). Methanoliparia сидить на краплях нафти, але поруч з нею дослідники більше нікого не помітили, тобто, мабуть, ніяких симбіонтів їй дійсно не потрібно.
Правда, саме перетворення нафти на газ, яке поодинці виконує Methanoliparia, безпосередньо поки побачити не вдається - для цього архею потрібно виростити в лабораторії. Втім, автори роботи вважають, що в найближчому майбутньому Methanoliparia вийде «приручити», і тоді ми дізнаємося нові подробиці її вуглеводневої хімії. Можливо, що з її допомогою вдасться розробити якісь нові реакції, які знадобляться в промисловому органічному синтезі.
Результати досліджень описано в журналі mBio.