Новонароджені нервові клітини допомагають мозку впоратися зі стресом.
У мозку у тварин є ділянки, де нові нейрони продовжують з'являтися навіть у дорослому житті. Є такі ділянки і у людини (хоча останнім часом деякі дослідники виявляють сумніви в тому, що у людей є так званий дорослий нейрогенез).
Нових нейронів у дорослому мозку з'являється небагато, але без них, мабуть, все ж не обійтися: наприклад, ми якось писали про те, що нові нервові клітини відіграють важливу роль у пам'яті. Також відомо, що нові нейрони роблять мозок більш стійким до стресу, проте досі не дуже зрозуміло було, що саме при цьому відбувається на клітинному рівні, на рівні міжнейронних синапсів та імпульсів.
Дослідники з Колумбійського університету експериментували з мишами, спостерігаючи за появою нових нейронів в їх гіпокампі, який відноситься до тих самих ділянок мозку, де відбувається дорослий нейрогенез. Гіпокамп вважається одним з головних центрів пам'яті, проте він також контролює тривогу і страх.
У відповідь на антидепресанти і фізичні вправи (які, як відомо, теж працюють як антидепресант) нових нейронів у гіпокампі з'являлося більше; з іншого боку, якщо нейрогенез у мишей придушували, вони ставали більш чутливими до стресу і демонстрували підвищену тривожність. Наприклад, якщо мишу садили в клітку з іншою мишею, склочною і агресивною, а потім після такого стресу пересаджували до більш спокійного сусіда, то тварини, у яких нових нейронів у гіпокампі з'являлося мало, довше звикали до нового сусіда, хоча він і поводився досить спокійно.
Якщо ж нейрогенез йшов, як зазвичай, або ж коли його ще спеціально посилювали, то стрес від зіткнення з агресивним сусідом у мишей проходив швидко, і до нового мирного товариша по клітці вони звикали швидко. У цьому сенсі результати експериментів підтверджували те, що було відомо про антистресовий ефект нейрогенезу.
Але дослідників цікавило, що відбувається з самими клітинами. Аналізуючи стан старих і молодих нейронів як у зразках мозку мишей, так і в живих тварин, автори роботи з'ясували, що чим менше в гіпокампі з'являється нових нервових клітин, тим активніше поводяться тут старі нейрони, і навпаки - чим більше з'являлося новонароджених нейронів, тим спокійнішими були старі.
З іншого боку, коли на старі нервові клітини безпосередньо діяли ззовні, стимулюючи їх активність або пригнічуючи, то реакція мишей на стрес була такою ж, як якщо б стимулювали або придушували нейрогенез. Тобто якщо старі нейрони спеціально збуджували, то тварини ставали більш чутливими до стресу, якщо ж активність старих нейронів придушували, то і зі стресом миші справлялися швидше. Детально результати експериментів описані в Nature.
Іншими словами, ті нейрони, які давно знаходяться в гіпокампі - точніше, в зубчастій звивині гіпокампа, де і з'являються нові нервові клітини - так ось, старі нейрони зубчастої звивини мають пряме відношення до реакції на стрес, і щоб реакція на стрес не виявилася занадто довгою, потрібні молоді нейрони, які заспокоять старі. Якщо те ж саме відбувається і в людському мозку, то, можливо, стимулюючи наш нейрогенез, можна впоратися з тривогами і депресіями, які часто приходять до нас слідом за стресом.
За матеріалами The Scientist