Серотонін може десятиразово посилити соціальну пам'ять - принаймні, у мишей.
Ми без зусиль відрізнимо знайому людину від незнайомої, і ніби нічого цікавого тут немає: знайоме обличчя є у нас в пам'яті, а незнайоме - ні. Але як взагалі ми запам'ятовуємо людей? У мозку є кілька центрів пам'яті, і найчастіше ми чуємо про гіпокамп. Відомо, що гіпокамп відповідає, серед іншого, за соціальні спогади. Але щоб запам'ятати людину, нам мало побачити її, нам потрібно з нею поспілкуватися. Іншими словами, пам'ять на обличчя тісно пов'язана з соціальними взаємодіями.
Дослідники зі Стенфорда експериментували з мишами, які, як відомо, дуже люблять спілкуватися: незнайомі миші, зустрівшись, активно вивчають один одного, забувши про інші справи. Але якщо миші вже знають один одного, вони не будуть витрачати багато часу на обнюхування. При спілкуванні з незнайомцями в мозку мишей активно працюють деякі ядра перегородки - нервові центри, розташовані між півкулями. Експерименти показали, що ядра перегородки потрібні для формування соціальної пам'яті: якщо їх нейрони якимось чином відключити, миша просто не запам'ятає, з ким спілкувалася, і кожен раз буде з однаковим інтересом вивчати іншу особину, хоча вона бачила її буквально пару хвилин тому.
Якщо ж ядра перегородки додатково простимулювати перед зустріччю з незнайомцем, миша запам'ятає його надзвичайно добре, більш ніж на добу, хоча пам'ять про зустрінутих незнайомців у мишей стирається буквально за лічені години.
Відростки нейронів ядер перегородки йдуть в гіпокамп, і, якщо посилити міжнейронні синапси між ними і нейронами гіпокампа, соціальна пам'ять стане міцнішою. Але самі ядра перегородки приймають сигнали ще з одного нервового центру в стовбурі мозку. Нейрони стовбура мозку виділяють серотонін, який активує нейрони соціальної пам'яті в ядрах перегородки. У більш ранніх роботах було показано, що серотонін відіграє велику роль у соціальних функціях мозку, але конкретні нейронні ланцюжки залишалися тут не цілком вивченими.
Для серотоніну є шістнадцять типів рецепторів. На нейронах перегородки сидить один з них, і якраз завдяки цьому типу рецепторів соціальні взаємодії відкладаються в пам'яті. Якщо під час першого знайомства у мишей посилити серотоніновий сигнал зі стовбура мозку до нейронів перегородки, миші будуть пам'ятати того, кого вони зустріли, в десять разів довше. Результати експериментів опубліковані в Nature.
У людей соціальне життя і соціальна пам'ять влаштовані складніше, ніж у мишей. Але цілком можливо, що деякі психоневрологічні розлади, які позначаються на здатності спілкуватися і розуміти інших людей, можна буде лікувати, цілеспрямовано діючи на серотоніновий підсилювач пам'яті в мозку.