Новий хімічний метод дозволяє отримати цілий ряд перспективних антимікробних речовин.
З сучасними антибіотиками є одна велика проблема - бактерії стають до них стійкі. Те ж саме стосується і антигрибкових препаратів: патогенні грибки перестають на них реагувати і продовжують рости, як ні в чому не бувало. Останнім часом ця проблема набуває особливої гостроти, і причини тут називають різні. Наприклад, деякі фахівці називають сільське господарство одним з головних винуватців появи лікарсько-стійких супермікробів - тому що на багатьох тваринницьких підприємствах прийнято обробляти тварин антибіотиками в профілактичних цілях.
Як би там не було, щоб боротися зі стійкими мікробами, потрібні нові антибіотики. Їх активно шукають по всьому світу, підключаючи для цього навіть штучний інтелект. Співробітники Південно-Уральського державного університету та Інституту органічної хімії РАН разом з колегами з Німеччини, США та Фінляндії зробили тут свій внесок експериментами з гетероциклічними азолами. Так називають один з класів органічних сполук, чия молекула будується на одному або декількох кільцях. Ці кільця складаються з вуглецю і одного або більше якихось інших атомів, один з яких обов'язково повинен бути атомом азоту.
Дослідники займалися дітіазолами: у кільцях цих молекул, крім атома азоту, сидять ще два атоми сірки. Дітіазоли та їхні похідні демонструють різноманітну біологічну активність: вони пригнічують ріст ракових клітин, патогенних грибків і вірусів, і також беруть участь у синтезі меланіну, який захищає шкіру від ультрафіолету. Серед похідних дітіазолів є так звані тіаселеназоли, в яких один атом сірки замінений на атом селену. Тіаселеназоли мало вивчені в медичній хімії через їх малу доступність. Дослідники розробили унікальний метод, що дозволяє вибірково замінювати один з атомів сірки в дітіазолі на атом селена.
В результаті вийшов ряд тіаселеназолів, які раніше ніколи не досліджувалися. Їхня лікарська дія виявилася сильнішою порівняно з вихідними молекулами, при тому, що загальна структура молекули не змінилася. У статті в журналі Antibiotics говориться, що серед отриманих з'єднань виявилися такі, які відрізняються низькою токсичністю і при цьому діють в дуже невеликих концентраціях. Один з тіаселеназолів ефективно працював проти збудника молочниці - дріжджового грибка Candida albicans, проти збудника криптококкозу, проти бактерій золотистого стафілокока і бактерії Acinetobacter baumannii, яка викликає менінгіт, пневмонію, зараження ран і ряд інших інфекційних захворювань.
Автори роботи вважають, що подальші експерименти з тіаселеназолами допоможуть створити нові ефективні препарати не тільки для лікування бактеріальних і грибкових інфекцій, але також для лікування онкозахворювань.
За матеріалами прес-служби Південно-Уральського державного університету.