Невеличкі дози іонізуючого випромінювання допомагають хворим із синдромом Альцгеймера знову пізнати своїх рідних.
Радіотерапію, або променеву терапію, зазвичай обговорюють у зв'язку з онкологічними захворюваннями. Іонізуюче випромінювання пошкоджує ДНК, і якщо направити його на пухлину, то навіть ракові клітини не витримають тих генетичних дефектів, які у них з'являться.
Однак променева терапія може бути ефективною і при інших хворобах. Співробітники медичного центру Бейкрест і лікарні Саннібрук в Торонто пишуть в Journal of Alzheimer's Disease, що іонізуюче випромінювання йде на користь хворим з синдромом Альцгеймера. Спочатку це був один-єдиний випадок з пацієнткою, якій в 2015 році опромінювали мозок, після чого у неї покращилися когнітивні функції, в тому числі і мова, вона стала краще контролювати власні рухи, і у неї навіть посилився апетит.
Дослідники вирішили перевірити цей ефект на чотирьох пацієнтах з важкою формою хвороби. Тричі, з інтервалом у два тижні, вони отримували невеликі дози випромінювання - як джерело випромінювання використовували звичайний апарат для комп'ютерної томографії. Стан хворих оцінювали як за допомогою спеціальних тестів, так і за відгуками рідних і близьких.
У трьох пацієнтів стан покращився буквально наступного дня після першого сеансу опромінення. Вони активніше реагували на події навколо, стали більш рухливі, легше впізнавали рідних і легше йшли на контакт. Одна з пацієнток навіть привіталася з сином, хоча не робила цього протягом декількох років. Інший пацієнт розцілувався з дочкою і почав ритмічно плескати в долоні, коли вони вирішили послухати музику.
У іонізуючого випромінювання є різні ефекти, і один з них - це окислювальний стрес: у клітці з'являються агресивні молекули-окислювачі, які пошкоджують білки, нуклеїнові кислоти і ліпіди. У свою чергу, клітини мають системи захисту, які допомагають швидко позбутися небезпечних сполук; одночасно включаються системи ремонту ДНК, що виправляють мутації. З віком клітинні системи безпеки починають працювати все гірше, але порція випромінювання, очевидно, дає їм гарний струс. Цілком може бути, що активація захисної біохімії допомагає нейронам почасти прийти до тями, так що альцгеймеричні симптоми відступають.
Який тут справжній механізм, належить ще з'ясувати, і точно так само належить з'ясувати, як довго триває лікувальний ефект опромінення. Якщо результати підтвердяться на більшому числі пацієнтів, і якщо ефект буде довготривалий, радіотерапія може стати одним з клінічних інструментів, що дозволяють уповільнити хворобу Альцгеймера.