Діючи через кишкову мікрофлору, гриби змушують печінку синтезувати поменше глюкози.
Немає потреби зайвий раз говорити про те, наскільки важливу роль у нашій фізіології відіграє рівень глюкози в крові. Якщо її занадто мало, тканини і органи почнуть просто вмирати від голоду; з іншого боку, надлишок глюкози в крові порушує біохімічний баланс у клітинах тіла, порушує реакції обміну речовин, і в підсумку призводить до діабету.
Тримати рівень глюкози допомагає гормон інсулін, що виробляється підшлунковою залозою - він стимулює клітини тіла поглинати глюкозу з крові. Діабет зазвичай починається саме тому, що інсулін або погано синтезується в підшлунковій, або він сам по собі погано діє - клітини тіла виявляються раптом до нього нечутливі. З іншого боку, кількість глюкози залежить ще й від ферментів, які синтезують глюкозу у нас в печінці, в нирках і в слизовій кишечника.
Дослідники по цілому світі вже багато років вивчають фактори, що впливають на рівень цукру в крові. Зазвичай і те, і інше залежить від того, що ми їмо: одна їжа порушує глюкозний баланс, інша, навпаки, допомагає тримати цукор в нормі. Співробітники Університету штату Пенсільванія пишуть в Journal of Functional Foods, що нормалізувати рівень глюкози можна за допомогою шампіньйонів.
У статті йдеться про те, що гриби діють як пребіотики, тобто вони впливають на життєдіяльність шлунково-кишкових бактерій. В цілому тут немає нічого дивного: мікрофлора кишечника відіграє величезну роль у нашому обміні речовин, впливаючи в тому числі і на метаболізм глюкози. І часто, коли ми говоримо про те, що та чи інша їжа так чи інакше діє на нашу фізіологію, то маємо на увазі, що їжа діє через посередництво бактерій: вони поглинають якісь поживні речовини, а потім виділяють різноманітні молекули, що діють на наші біохімічні реакції.
Маргеріта Канторна (Margherita T.Cantorna) і її колеги взяли для експерименту два види мишей: в одних мікрофлора була в нормі, інші ж були позбавлені будь-яких шлунково-кишкових бактерій. Тих та інших годували їжею або з додаванням шампіньйонів, або без них; частка грибів відповідала тому, як якби людина їла близько 90 грамів шампіньйонів щодня.
За словами авторів роботи, гриби діяли на кишкових бактерій роду Prevotella, які починали активно виділяти короткі жирні кислоти: масляну і бурштинову. Про ці кислоти відомо, що вони впливають на гени, що регулюють глюконеогенез, тобто наш внутрішній синтез глюкози, про який згадувалося вище. Дійсно, завдяки грибам інтенсивність синтезу глюкози в печінці падала; більш того, мишачі клітини починали, нехай і не набагато, але цілком помітно більш активно поглинати глюкозу з крові. У тих мишей, у яких бактерій не було, нічого такого не відбувалося - тобто гриби допомагають підтримувати нормальний рівень глюкози саме через мікрофлору.
Можливо, в перспективі з шампіньйонів вдасться виділити конкретну речовину, яка допомагає керувати метаболізмом глюкози і з якої можуть вийти ліки для діабетиків. Швидше за все, на наш обмін речовин гриби діють точно так само, як і на мишачий, хоча так воно чи не так, все одно треба перевірити (а також з'ясувати, чи залежить корисний ефект про спосіб приготування - все-таки мало хто з нас їсть гриби сирими). Так чи інакше, до всіляких корисних властивостей грибів додалося ще одне, і це ще один привід не забувати про них у своєму раціоні.