«Відьміни кола» в африканській савані «малюють» рослини і терміти разом.
Загадку африканських «відьміних кіл» намагалися розгадати протягом декількох століть. Побачити їх можна, наприклад, на кордоні пустелі Наміб, і виглядають вони як оточені бур'яном ділянки голої землі, які то з'являються, то зникають.
Місцеві жителі то називають їх «слідами бога», то кажуть, що вони залишилися від дихання підземного вогняного дракона. Останнім часом до розгадування таємниці кіл підключилася наука, і зрештою з'явилося два основних пояснення: або ці проплешини з'являються через терміти, або ж причина в самих рослинах, які, конкуруючи один з одним за воду, ростуть ось таким своєрідним способом.
Пустеля Наміб і прилеглі до неї території - дійсно вельми посушливе місце, тут на рік випадає менше 100 мм опадів. Рослинам же, як би добре вони не були пристосовані до таких умов, вода все-таки потрібна. Голі ділянки ґрунту - якраз ті місця, де до води вже ніяк не дотягнутися; схожі кола з'являються і на сухих малозаселених територіях західної Австралії. Однак конкретна причина появи кіл так і залишалася нез'ясованою.
Розгадка прийшла від біологів-теоретиків з Прінстона, які розробляли теоретичні моделі, що описують вплив різних факторів на розвиток біологічних систем. За допомогою подібних моделей можна вивчати, наприклад, малюнок смуг на шкурі тигра, або екологічні зміни в ландшафті. У якийсь момент дослідники звернули увагу на африканські кола і вирішили, що це хороший об'єкт, щоб перевірити, чи застосовні до реальності деякі з їхніх теоретичних викладок.
Для початку Коріна Тарніта (Corina Tarnita) і її колеги проаналізували динаміку колоній термітів, які, як і кола, то з'являються, то зникають, формуючи малюнок, що нагадує бджолині соти - кожна колонія оточена шістьма сусідами. Що до рослин, то вони, як було сказано вище, в посушливих умовах нездатні покривати весь ґрунт і неминуче залишають голі місця. Поєднавши рослин з термітами, автори роботи дійшли висновку, що у «відьоміних кіл» конкретна причина не одна, а дві.
У статті в Nature сказано, що терміти, будуючи свої оселі, намагаються відвести воду від себе, і на тому місці, де була їхня колонія, рослинам вижити надзвичайно складно. Але це не єдиний ефект від термітів: згідно з розробленою моделлю, через діяльність термітів рослинність між колами повинна була б рости скупченнями, кластерами, що формують додатковий візерунок, що накладається на малюнок «слідів бога».
На фотографіях, зроблених у Намібії, все так і було: бур'ян між залисинами ріс кластерами, і такі ділянки заростей вносили свій внесок в оформлення кіл. Тобто над «дизайном» ландшафту працювали відразу два «художника», що діяли на різних рівнях - рослини, які намагаються вижити в умовах майже постійної посухи, і терміти, що впливають на розподіл грунтової води.
Зрозуміло, кола тут не головне - ця робота важлива тим, що наочно показує, наскільки можуть дієвими можуть бути математичні моделі в дослідженні біологічних об'єктів. Втім, якраз у тому, що стосується африканських кіл, отримані результати переконали не всіх.
Хтось каже, що пріоритет в ландшафтних художествах все одно за термітами, а хтось резонно нагадує, що всяка модель повинна повірятися спостереженнями і експериментами, і, якщо говорити про терміти, то ми поки ще досить мало знаємо про те, як змінюються їх колонії (особливо протягом тривалого часу), щоб беззаперечно довіритися якійсь моделі, нехай навіть і цілком вдалій.
За матеріалами Science.