Нейрони, які реагують на голод, загострюють любов до солодкого і одночасно пригнічують чутливість до гіркого смаку.
Голодній людині навіть дуже банальна і несмачна їжа може здатися смачнішою, ніж ситій - немов віртуозні страви високої кухні; тому-то і кажуть, що голод - найкращий кухар. Смак, голод, апетит і взагалі харчова поведінка регулюється складною системою гормонів і нервових центрів, серед яких ключову роль відіграють гіпоталамус і нейропептид AgRP (Agouti-related protein), який синтезують деякі нейрони гіпоталамусу. AgRP іноді називають гормоном апетиту: він стимулює апетит і пригнічує обмін речовин, працюючи на відновлення енергетичних запасів. Саме AgRP і синтезуючі його нейрони відіграють ключову роль у тому, як голод змінює наші смакові уподобання.
Дослідники з Токійського університету та інших наукових центрів Японії експериментували з мишами, яких змушували поголодати, а потім пропонували їжу з різними смаками. Голодні миші особливо активно накидалися на солодке і, крім того, були менш чутливі до неприємної гіркоти. Такі ж зміни у смаку вдалося відтворити, стимулюючи AgRP-нейрони, які посилали сигнали в іншу частину гіпоталамуса - латеральне гіпоталамічне поле. Звідси сигнали розходилися в дві інші зони - перегородку мозку (точніше, ядра перегородки) і повідок. У статті в Nature Communications сказано, що нейрони перегородки загострювали тягу до солодкого, нейрони повідця пригнічували чутливість до гіркого смаку.
Раз AgRP допомагає відновити енергетичні запаси, то цілком зрозуміло, чому він так працює зі смаком. З одного боку, в солодкому міститься багато калорій, тому солодкою їжею запаси калорій найшвидше відновити. Можна припустити, що якщо в їжі буде хоч трохи цукру, вона здасться неймовірно смачною. З іншого боку, якщо солодкого немає, то підійде будь-яка інша їжа, треба тільки бути менш розбірливим. Гіркий смак вважається небезпечним, оскільки багато природних токсинів віддають гіркотою, але при цьому з токсином можна впоратися, а ось з голодом - ні.
Ця система зміни смаку може відігравати роль у різних захворюваннях, пов'язаних з обміном речовин. Наприклад, відомо, що на солодке особливо сильно тягне діабетиків - цілком можливо, саме тому, що у них занадто активні нейрони ядер перегородки. Якщо якось стримати їх активність, то зміняться і харчові звички, а слідом за харчовими звичками може покращитися й обмін речовин.
За матеріалами MedicalXpress.