Надлишок жирів у їжі погіршує роботу нейронів мозку, що, в свою чергу, позначається на здатності вчитися і запам'ятовувати.
Жирна їжа погано позначається не тільки на фігурі, а й на розумових здібностях: досліди Еріки Андервуд (Erica Underwood) і Люсьєна Томпсона (Lucien T. Thompson) з Техаського університету в Далласі показали, що у мишей, яких годували жирним, погіршуються пам'ять і здатність до навчання. Сам експеримент ставили так: тварин три місяці тримали на кормі, збагаченому жирами, а потім перевіряли, які зміни відбулися в нейрофізіології і поведінці піддослідних.
У статті в Neural Plasticity автори пишуть, що у мишей на жирній дієті зменшувалася збудливість нейронів гіпокампа - а гіпокамп, як ми знаємо, є одним з головних центрів пам'яті, в ньому, зокрема, відбувається консолідація пам'яті, її перетворення з короткочасної в довготривалу.
За станом нейронів, які стали гірше працювати, можна було б очікувати, що у мишей погіршаться когнітивні здібності. Щоб це перевірити, гризунів садили в складно влаштовану коробку з іграшками, і після того, як миші звикали до розташування предметів, одну з іграшок поміщали на нове місце. Ті з тварин, які нормально харчувалися, швидко засвоювали нове розташування об'єктів, а ось ті, яких тримали на жирній їжі, насилу запам'ятовували, де тепер знаходиться знайома річ. Іншими словами, пам'ять - принаймні та її частина, що відповідає за орієнтацію в просторі - отримавши надлишок жирів, дійсно давала збій. Через рік здатність до навчання поверталася в норму, хоча зміни в нейронах зберігалися (ймовірно, спрацьовували якісь компенсуючі механізми).
Зрозуміло, спостерігалися й інші характерні фізіологічні аномалії: так, у самців мишей - але не у самок - виникали симптоми діабету другого типу, коли у тканин зменшується чутливість до інсуліну і вони перестають забирати глюкозу з крові. Оскільки активність нейронів гіпокампа залежить серед іншого і від інсуліну, то зниження чутливості нервових клітин до гормону може позначатися на роботі самих нейронів і на когнітивних здібностях. Діабетичні симптоми у самців зберігалися і через рік після переходу назад на нормальну їжу.
Однак залишається питання щодо самок: у них пам'ять теж погіршувалася, і нейрони гірше працювали, але на інсулін вони реагували так само, як зазвичай, і навіть більше того, чутливість до гормону у самопочиїх нейронів підвищувалася, а кількість синтезованого інсуліну знижувалася (що не відповідає звичайній діабетичній картині). Чому самки тут виявилися не схожі на самців, дослідникам ще належить з'ясувати - так само як і те, чи відбувається щось подібне у людини.
Це не перша робота, яка говорить про поганий вплив надлишкового жиру на мозок. Відомо, що при надлишку черевного жиру в середньому віці шанс отримати старечу деменцію збільшується в 3,6 рази. У 2013 році в Cell Reports була опублікована стаття, в якій йшлося про особливий білок під назвою PPAR^: в печінці він допомагає переробляти жир, а в мозку служить активатором синтезу інших білків, необхідних для формування пам'яті. При ожирінні рівень PPAR^ знижується, що негативно позначається на розумових здібностях (правда, ці результати теж отримали на мишах). З іншого боку, вже згадуваний вище діабет другого типу, що виникає при неправильному харчуванні, пов'язаний з хворобою Альцгеймера - хоча механізм їх взаємозв'язку досі не цілком ясний.