Дорослішаючи, деякі динозаври втрачали зуби і натомість відрощували собі щось на кшталт дзьоба.
Птахи - прямі нащадки динозаврів, проте зовні нинішні горобці, папуги, качки тощо досить сильно відрізняються від давніх ящерів, навіть від тих, які ходили на двох ногах. Тим не менш, палеонтологічні знахідки дозволяють цілком достовірно уявити, як рептилії перетворювалися на пернатих, і одна з таких знахідок - кілька особин Limusaurus inextricabilis, що жили в юрському періоді, чиї останки знайшли на північному заході Китаю.
Спочатку палеонтологи вважали, що мають справу з різними видами. Останки досить сильно відрізнялися один від одного, особливо в тому, що стосувалося лицьового відділу черепа, і одна з головних відмінностей полягала в тому, що в одних були зуби, а в інших - ні. Однак надалі стало зрозуміло, що схожості між ними, по-перше, більше, а по-друге, ті, у яких не було зубів, насправді просто втратили їх в якийсь момент життя.
В результаті дослідники прийшли до висновку, що перед ними - одні і ті ж L. inextricabilis, серед яких є особини молодші і особини старші. Ті, що молодші, загалом нагадували звичайних хижих рептилій. Однак, дорослішаючи, L. inextricabilis втрачали деякі рептильні риси і ставали частково схожими на птахів: вони позбувалися зубів, а в лицьовому відділі черепа формувалося щось, схоже на дзьоб. Більш того, судячи зі знайдених останків, дорослі особини навіть ковтали камінці подібно сучасним птахам, яким дрібні камені в зобу допомагають перетравлювати їжу.
У статті в Current Biology автори пишуть, що завдяки таким віковим змінам молоді та дорослі L. inextricabilis могли жити поруч один з одним, не надто конкуруючи за їжу. У той же час необхідно підкреслити, що, хоча L. inextricabilis і відносяться до тієї ж групи динозаврів, що і птахи, від пернатих вони відстоять порівняно далеко, і без додаткових досліджень ми поки не можемо впевнено говорити, що перетворення рептилій на птахів відбувалося ось саме таким чином.
За матеріалами The Scientist.