В умовах зміни освітніх парадигм, нових соціально-економічних умов, вище професійне навчання та професійна діяльність суттєво ускладнюється, актуалізуючи внутрішні, психологічні ресурси особистості.
Попередження та подолання соціально-психологічної дезадаптації є актуальною проблемою в даний час. Неправильна оцінка характеру і причин труднощів, що виникають у студентів на початкових етапах вищої професійної освіти, що висуває високі вимоги не тільки до пізнавальної сфери студентів, а й до його особистості загалом, породжують коло ще більш складних проблем [1, 3, 7, 8].
У даній роботі ми розглянули зміст соціально-психологічної адаптації, проблеми та питання дезадаптації, способи підвищення соціально-психологічної адаптації студентів в умовах ВНЗ.
Об'єкт дослідження - студенти СОГУ.
Предмет дослідження - особливості соціально-психологічної адаптації студентів ВНЗ.
Мета - вивчення динаміки соціально-психологічної адаптації студентів в умовах ВНЗ.
Гіпотеза: якщо в рамках навчально-виховного процесу проводити адаптаційні тренінги, то це сприяє прискоренню соціально-психологічної адаптації студентів.
Завдання дослідження:
- теоретичне вивчення змісту, видів, механізмів, стадій і рівнів адаптації;
- визначення ознак і причин дезадаптації;
- розкриття соціально-психологічних особливостей студентства як соціальної групи;
- дослідження динаміки соціально-психологічної адаптації учнів в умовах початкової професійної освіти;
Методи дослідження: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та соціально-психологічної літератури з проблеми соціально-психологічної адаптації, опитування, тестування, методи статистичної обробки даних.
Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічної адаптації показав, що адаптація передбачає: по-перше, набуття знань, умінь і навичок, компетентності та майстерності, а, по-друге, зміна психічної організації людини - когнітивних складових: сенсорних, перцептивних, мнемічних та ін.; і особистісних процесів: мотивації, цілеполагання, емоцій та ін. [5, 6].
Це може здійснюватися за такими напрямками:
- зміною навколишнього середовища шляхом перебудови його очікувань від особистості, норм і цінностей відповідно до особистісних, через олюднення середовища в особистісному плані, підпорядкування його особистості тощо.
- перебудовою функціональних систем, ціннісних орієнтацій, інтересів людини через пристосування людини до середовища, її цінностей, правил тощо;
- з'єднанням і гармонізацією перших двох шляхів.
При цьому в управлінні адаптаційними процесами важливо враховувати, що параметри фізіологічних і психологічних можливостей людини і можливостей середовища, умов і змісті діяльності цілком визначені, не безмежні в плані змін, перебудови.
Соціально-психологічна адаптація особистості - це двосторонній процес взаємодії, в ході якого відбуваються зміни як в особистості, в психіці людини в цілому, так і в середовищі, в її нормах, правилах, цінностях, у всіх сферах духовного життя соціуму та його організації.
У нашому дослідженні брали участь студенти 1-го курсу психолого-педагогічного факультету СОГУ. Експериментом було охоплено кілька груп студентів, допущені до статистичної обробки дані по 60 студентам.
Гіпотеза: якщо в рамках навчально-виховного процесу проводити адаптаційні тренінги, то це сприяє прискоренню соціально-психологічної адаптації студентів.
Експериментальна частина роботи реалізовувалася в три етапи:
1 етап. Діагностика особливостей соціально-психологічної адаптації студентів СОГУ. Даний етап проводився в середині грудня 2016 року.
З метою виявлення особливостей соціально-психологічної адаптації студентів використовувалися наступні методики:
- Методика діагностики самооцінки психічних станів Г.Айзенка, що дозволяє виявити індекси за шкалами: тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності.
- Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р.Даймонда, спрямована на виявлення таких інтегральних показників, як адаптація, самоприйняття, прийняття інших, емоційна комфортність, інтернальність, прагнення до домінування [4].
- Методика діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища В.В.Бойко, спрямована на вивчення параметрів активності: ейфорічної, рефрактерної, дисфоричної, і характеру стимулів, що формують реакцію: позитивних, амбівалетних, негативних.
2 етап. Психологічний супровід студентів з проведенням тренінгів із соціально-психологічної адаптації здійснювався в янвпрі-лютому 2017 року.
Допомога в соціально-психологічній адаптації студентів надається в СОГУ в рамках психологічного супроводу навчально-виховного процесу з метою підвищення якості навчання та виховання студентів, вирішення проблемних ситуацій, пов'язаних з особливостями розвитку особистості юнацького віку, більш ефективного проведення навчально-виховної роботи [2].
Методичне керівництво, координацію та контроль роботи з психологічного супроводу навчально-виховного процесу в СОГУ здійснює виховний відділ. Фахівці відділу виявляють основні психологічні проблеми студентів, прогнозують їх розвиток, планують профілактичні та коригуючі заходи щодо їх вирішення та виробляють рекомендації студентам та їх кураторам.
Основними напрямками роботи з психологічного супроводу навчально-виховного процесу є:
- психологічна освіта, мета якої - формування у студентів, батьків і викладачів загальної психологічної культури, знань і бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку; створення умов для збереження і зміцнення психологічного здоров'я студентів, повноцінного їх особистісного зростання; сприяння поліпшенню форм спілкування викладачів зі студентами з метою створення сприятливого психологічного клімату;
- психодіагностика, з метою соціально-психолого-педагогічного вивчення студентів першого курсу, визначення їх індивідуальних особливостей та схильностей, можливостей у процесі навчання та виховання, у професійному самовизначенні, виявленні причин порушень у розвитку, навчанні та вихованні, соціально-психологічній адаптації;
- психокорекція та розвиток особистості, з метою активного впливу на процес формування особистості, збереження її індивідуальності на основі спільної роботи з викладачами;
- індивідуальне психологічне та професійне консультування, з метою надання допомоги студентам, педагогам та батькам;
- психологічна профілактика, з метою розробки рекомендацій викладачам, батькам щодо надання допомоги в питаннях виховання, навчання та розвитку.
У роботі зі студентами першого курсу використовуються такі форми і методи: лекції, бесіди, тестування, опитування, тренінги, групові та індивідуальні консультації.
Проведення тренінгів, які відносяться до методів активного навчання, пов'язано з прагненням викладачів сприяти підвищенню соціально-психологічної адаптації студентів, створенню спеціальних умов, мотивуючих студентів до самостійного, ініціативного і творчого освоєння навчального матеріалу в процесі пізнавальної діяльності.
Мета проведення адаптаційного тренінгу - прискорення соціально-психологічної адаптації членів навчальної групи, згуртування групи та розвиток комунікативних навичок.
Завдання адаптаційного тренінгу:
- знайомство і зближення учасників групи;
- формування ціннісних орієнтацій та інтересів через пристосування студентів до нового середовища;
- формування норм взаємодії в групі та подолання бар'єрів спілкування між учасниками групи;
- створення сприятливого емоційно-психологічного клімату в групі;
- формування навичок міжособистісного спілкування та групової взаємодії.
Важливо сформувати в учасників тренінгу інтерес і належну мотивацію. Створення в тренінговій групі гармонійної атмосфери довіри і безпеки, що передбачає позитивний емоційний настрій, допомагає перейти на відверте спілкування.
3 етап. Повторна діагностика студентів проводилася наприкінці лютого 2017 року.
Емпіричне дослідження дозволило виявити рівні соціально-психологічної адаптації студентів і показати складність цього процесу. Виявлені неадаптовані студенти, вони відчувають труднощі в процесі саме соціально-психологічної адаптації, причому причини дезадаптації кореняться в особистісних особливостях учнів: підвищеної фрустрованості, рефрактерної активності, ригідності, невміння встановлювати взаємини з однолітками. Це говорить про те, що емоційна система сприйняття цих студентів пасує перед різними впливами - позитивними, негативними та амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули, що виявляють або позитивний, або негативний сенс, який залежить від установок самої особи, від її тенденції приписувати речам, явищам, людям хороші або погані якості. При цьому дані студенти «застрягають» в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, роздумів, затамованого смутку, злоби, відчувають емоційний дискомфорт, вони агресивні і фрустровані більшою мірою, ніж інші студенти.
Реалізація адаптаційних тренінгів та аналіз повторної діагностики отриманих результатів, дозволив відзначити, що в експериментальній групі відбулися:
- зміни за такими показниками, як тривожність, агресивність, ригідність, рефрактерна активність, - спостерігається зниження цих показників;
- збільшення показників адаптації та емоційного комфорту студентів.
У контрольній групі, хоча і відбулися зміни за показниками соціально-психологічної адаптації, фрустрації, агресивності, емоційного комфорту, але вони незначні.
Таким чином, можна відзначити, що студенти експериментальної групи відрізняються від студентів контрольної групи за показниками тривожності, агресивності, ригідності, де вони нижче в першій групі та соціально-психологічної адаптації, яка вища в експериментальній групі на рівні значущості 0,01. Емоційний комфорт оцінюється вище студентами експериментальної групи з імовірністю допустимої помилки р < 0,05, рефрактерна активність вище в контрольній групі з імовірністю допустимої помилки р < 0,05. Отже, показники, що вказують на успішну соціально-психологічну адаптацію вище у студентів експериментальної групи.
Отримані результати дослідження показують на необхідність психологічного супроводу студентів у процесі адаптації до навчання в умовах вищої професійної освіти. Зокрема, після реалізації адаптаційних тренінгів прискорюється соціально-психологічна адаптація студентів, підвищується їх емоційна задоволеність і комфорт.
Експериментальне дослідження нашої роботи довело, що соціально-психологічна адаптація досить складний процес, який характеризується багатьма складнощами. Нами відзначена динаміка таких показників соціально-психологічної адаптації студентів як адаптація, емоційна задоволеність, відповідно до використовуваних методик, зниження тривожності, ригідності, рефрактерної активності та фрустрації, що свідчить про ефективність адаптаційних тренінгів.
Як показує досвід, робота, спрямована на надання допомоги студентам першого року навчання в умовах вищої професійної освіти в адаптації до умов навчання, вона абсолютно необхідна, і при правильній організації буде корисна не тільки самим студентам, а й викладачам.
Таким чином, експериментальне дослідження підтвердило поставлену гіпотезу про те, що якщо в рамках навчально-виховного процесу проводити адаптаційні тренінги, то це сприяє прискоренню соціально-психологічної адаптації студентів.
