Дисплазія - відносно новий термін, що позначає будь-які патології в розвитку тканин, органів або частин тіла. Неправильний розвиток може початися в період ембріогенезу або постнатальний період. Зазвичай воно полягає в змінах розміру, форми, порушенні будови клітин, тканин організму або навіть цілих органів. У більшості випадків дисплазія є вродженою патологією, але в деяких випадках з'являється в дитячому віці або навіть у дорослих людей.
Залежно від ураженої тканини або органу виділяють дисплазію тазостегнового суглоба, сполучної тканини, дисплазію шийки матки, фіброзну і метаепіфізарну дисплазії тощо. Розгляньмо види дисплазії більш детально.
Фіброзно-м'язова дисплазія характеризується надлишковим зростанням клітин у стінках артерій, через що вони мають тенденцію до звуження. Найчастіше патологія вражає ниркові та сонні артерії.
Ектодермальні дисплазії об'єднують більше сотні різних вроджених захворювань, що вражають волосся, нігті, зуби і потові залози. Ектодермальна дисплазія також впливає на зір (чутливість до світла), форму пальців рук і ніг тощо.
Скелетні дисплазії впливають на будову кісток і хрящової тканини. Дане порушення вважається вродженим, його наслідками є, наприклад, дуже маленький ріст, метафізарна хондродисплазія, ахондроплазія, порушення серцево-судинної і нервової системи тощо.
Цервікальна дисплазія є найпоширенішою набутою формою дисплазії. Вражає вона переважно жінок репродуктивного віку (25-30 років), а викликає її в переважній більшості випадків папіломавірус людини.
Причини дисплазії
Причини виникнення вродженої дисплазії зазвичай носять генетичний характер. Патологія розвивається внаслідок гормональних змін, кисневої недостатності стінок судин та їх внутрішньої механічної напруги, несприятливої екологічної обстановки або інших зовнішніх факторів, гінекологічних або інфекційних захворювань матері тощо.
Придбана дисплазія може бути викликана родовими або післяродовими травмами. Розвиток цервікальної дисплазії провокують вірус папіломи людини і порушення імунітету людини.
Види дисплазії
- Дисплазія шийки матки
- Дисплазія сполучної тканини
- Дисплазія тазостегнового суглоба у дорослих
- Дисплазія тазостегнових суглобів у дітей
Симптоми дисплазії
Симптоми дисплазії залежать, перш за все, від її виду, тобто від того, розвиток якої тканини або органу було порушено.
Наприклад, фіброзна дисплазія викликає звуження судин, що призводить до порушення кровообігу.
Скелетна дисплазія призводить до порушення будови скелета.
Ектодермальні дисплазії проявляються неправильною формою нігтів, випаданням волосся, шкірними захворюваннями.
Але загальними патологічними змінами вважається невідповідність клітин за розміром (анізоцитоз), неправильна форма клітин (пойкілоцитоз), порушення пігментації тканин (гіперхроматоз), аномальна мітотична активність клітин.
Лікування
Лікування дисплазії, так само як і її проявів, залежить від тканин, схильних до патології.
Фіброзно-м'язову дисплазію лікують за допомогою реконструктивної хірургії та ангіопластики, а за допомогою лікарських препаратів нормалізують кров'яний тиск.
Цервікальна дисплазія, викликана вірусом папіломи людини, лікується заморожуванням (кріохірургія). Застосовують також лазерну терапію, електрохірургічне посічення петлів (детальніше про лікування дисплазії шийки матки)
Терапія скелетної дисплазії спрямована на зменшення ризику розвитку ускладнень (неврологічних захворювань, порушень роботи серця).
Ектодермальна дисплазія не піддається повному лікуванню, але є способи, завдяки яким можна усунути деякі симптоми хвороби.
