Днями молода компанія Carbonics опублікувала в журналі Nature Electronics статтю, в якій повідомила про рекордне досягнення в області електронних приладів на вуглецевих нанотрубках. На основі дослідної технології виробництва транзисторів з використанням нанотрубок вперше вдалося продемонструвати роботу приладу на частоті понад 100 ГГц стосовно сфери радіопередачі. Це відкриття обіцяє призвести до бурхливого розвитку радіотехнологій в міліметровому і субміліметровому діапазоні, включаючи мережі 5G.
Слід зазначити, що компанія Carbonics отримала кошти на дослідження за програмою DARPA від військових США і американських ВПС. Перше практичне використання технології буде віддано на відкуп військовим США. Це означає, що вони отримають нові радарні установки і нові засоби зв'язку. Додамо, що компанія Carbonics у 2014 році була виділена зі спільного дослідницького центру Каліфорнійського університету і Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA-USC) і зі спільного проекту UCLA-USC з Містом науки і техніки імені короля Абдулазіза Саудівської Аравії
Дослідники з Carbonics створили унікальну технологію осадження ZEBRA, яка дозволила подолати головну перешкоду на шляху до електронних приладів на вуглецевих нанотрубках ― проблему створення щільних і вирівняних в одному напрямку масивів нанотрубок. Унікальність вуглецевих нанотрубок в тому, що вони проводять електрони в одному найтоншому шарі, але вирівняти всі трубки в одному напрямку представлялося проблематичним. Компанія Carbonics вирішила цю проблему, хоча до випуску електронних приладів в масштабі серійного виробництва все ще далеко.
Технологія ZEBRA, повідомляють розробники, «це той переломний момент, після якого нанотрубки стають серйозним конкурентом кремнію в практично всіх областях мікроелектроніки». За допомогою цієї технології вирівняні масиви вуглецевих нанотрубок можна створювати на будь-якій поверхні, включаючи звичайні кремнієві пластини, кремній на ізоляторі, кварцове скло і гнучкі матеріали. Це означає, що технологія інтегрується з традиційною цифровою логікою КМОП і долає всі існуючі обмеження для гетерогенних інтеграційних рішень. Залишилося придумати, як зробити її придатною для масового використання і перейти від лабораторних випробувань до заводських.