На нашій планеті є як мінімум два місця, де взагалі ніхто не живе.
Ми звикли, що життя проб'ється куди завгодно, нехай хоча б у вигляді бактерій і архей: серед них є ті, які живуть в дуже кислому або дуже лужному середовищі, ті, які виживають при великій концентрації солей або при дуже високій температурі (наприклад, архія Methanopyrus kandleri здатна витримувати 116-122 ° С). Нас вже не дивує достаток підземної біосфери - рік тому ми писали, що різноманітність бактерій і архей, які живуть під землею за екстремальних умов, перевершує різноманітність їхніх наземних родичів.
Але при цьому на землі є місця, де не живе ніхто - ні бактерії, ні археї, ні тим більше рослини з тваринами. Одне з таких місць - озера Східно-Африканської рифтової долини, що розташовуються на території Ефіопії. Вода в них надзвичайно кисла через вулканічні гази, які пробиваються крізь дно (pH тут може опускатися до 0); вода в них також дуже солона (концентрація солі може доходити до 50%) і гаряча - через вулканічну активність і гарячі джерела. Поєднання кислотності, солі та температури робить деякі з геотермальних озер повністю непридатними для життя - тим більше непридатними, що в них особливо багато солей магнію, який пошкоджує клітинні мембрани. Дослідники з французького Національного центру наукових досліджень разом з колегами з Іспанії пишуть в Nature Ecology & Evolution, що їм не вдалося знайти в цих озерах ніяких слідів життя (хоча у водоймах по сусідству, де умови були хоч трохи пом'якше, можна було знайти якихось архей).
Інший випадок безжиттєвої землі - льодовик Шеклтона в Антарктиді. У деяких місцях тут ґрунт позбавлений снігу і льоду, і протягом сотень і тисяч років витримує дуже холодні і дуже сухі антарктичні вітри. Дослідники з Колорадського університету в Боулдері брали зразки цього ґрунту і намагалися виростити якісь мікроорганізми, які могли б у ньому жити; крім того, мікробів намагалися шукати за ДНК (тому що далеко не всяких мікробів можна виростити в лабораторній культурі); крім того, в самому ґрунті намагалися побачити ознаки обміну речовин, додаючи в неї радіоактивно мічену глюкозу - глюкозою можуть харчуватися дуже багато мікробів, і, будь вони там, радіоактивний ізотоп вуглецю з глюкози з'явився б у вуглекислому газі. У голій землі ніякого життя виявити так і не вдалося, хоча в сусідніх ділянках, де лід був, в ґрунті жило безліч бактерій і грибів. Очевидно, відкритий ґрунт був занадто посушений, щоб там міг хтось прижитися.
Можливо, безжиттєві місця на землі не обмежуються льодовиком Шеклтона і озерами Східно-Африканської рифтової долини. З іншого боку, клімат змінюється, вулкани засипають, мікроби, як і всі живі організми, поступово еволюціонують, так що ці «острівці безжиттєвості» в майбутньому цілком можуть дати притулок кому-небудь живому.
За матеріалами Science.