Електромагнітні хвилі від стільникових телефонів можуть бути небезпечні хіба що для самців щурів, та й то лише тоді, якщо вони будуть отримувати абсолютно величезні дози випромінювання.
Два роки тому ми писали про те, як дослідники з американського Національного інституту охорони здоров'я і навколишнього середовища, що працюють в рамках Національної токсикологічної програми, вирішили перевірити, чи впливає електромагнітне випромінювання «стільникових» хвиль, які використовують пристрої 2G- і 3G-зв'язком (і які, до речі кажучи, зараз вже кілька застаріли).
Для цього кілька сотень щурів і мишей тримали в спеціальних камерах, в яких їх опромінювали електромагнітними хвилями по десять хвилин за один раз, але дуже часто, так що в день виходило 9 годин опромінення. Інтенсивність хвиль була різною: 1,5 Ватта на кілограм ваги, 3 Вт/кг та 6 Вт/кг. (Притому, що в США верхньою межею для людей вважається 1,5 Вт/кг, та й ті від звичайного смартфона рідко хто отримує.) Зрозуміло, серед мишей і щурів були контрольні особини, які жили в тих же умовах, але яких нічим не опромінювали.
Попередні результати, опубліковані в 2016 році на сайті bceRxiv, вийшли настільки дивними, що залишалося тільки припустити, що коли вони з попередніх стануть остаточними - тобто після всіх аналітичних процедур, обробок тощо - що-небудь в них стане більш ясним. Днями це дослідження з'явилося в остаточному вигляді на сайті Національної токсикологічної програми, і в цілому там все залишилося, як було, за винятком декількох уточнень. І оскільки багато хто продовжує хвилюватися щодо можливої шкоди для здоров'я від мобільників, варто ще раз нагадати, що там вийшло.
Шкоду від опромінення відчули тільки щурячі самці: у них був явний зв'язок між опроміненням і серцевою злоякісною невриномою - пухлиною, яка росте за рахунок допоміжних клітин нервової тканини. Крім того, кілька відсотків самців захворіли на гліому (злоякісну пухлину мозку). При цьому не вдалося знайти жодної відповідності між дозою опромінення і ймовірністю пухлин. З іншого боку, опромінені самці жили довше, ніж не опромінені, очевидно, тому, що в опромінених рідше траплялися проблеми з нирками - те, від чого часто вмирають старі щури. Варто додати, що гризунів опромінювали цілком, а не тільки якусь частину тіла, і опромінювати їх починали ще з ембріонального розвитку.
На самок же «стільникове випромінювання» ніяк не діяло. Не діяло воно і на мишей - ні на самок, ні на самців.
Тож загалом, як кажуть автори роботи, якщо взяти до уваги інші дослідження на цю тему (а їх було досить багато), то вам взагалі не варто турбуватися про «стільникове випромінювання» - якщо тільки ви не самець щура.