Вчені з'ясували, що отруйні жаби фізично більш розвинені, ніж їхні безпечні сородичі.
Отруйні жаби з сімейства Древолазів (Dendrobatidae) живуть у Центральній і Південній Америці дуже популярні серед тераріумістів. Яскраві кольори їх покривів (синій, червоний, жовтий, помаранчевий) привертають увагу. І в той же час попереджають про небезпеку - шкірні залози древолазів виділяють слиз, що містить сильну отруту. Він захищає тварину від грибків і бактерій, а також від природних ворогів, якщо вони з якоїсь причини не злякалися занадто яскравого забарвлення. (Яскраве попереджувальне забарвлення для відлякування хижаків називається апосематизмом).
До сімейству Древолазів належить одне з найбільш отруйних хребетних - жахливий листолаз (Phyllobates terribilis), за версією книги рекордів Гіннеса - найбільш отруйна тварина на планеті. Один дотик до нього призводить до смерті через зупинку серця, яку викликає батрахотоксин - отрута, яку виділяють шкірні залози листолазу. Однієї жаби достатньо, щоб вбити кілька сотень людей. Цю особливість повною мірою використовували південноамериканські індіанці - змащували наконечники стріл і копій слизом зі шкіри древолазів. Самі древолази використовують свою отруту тільки для самозахисту.
Американські вчені з Національного Еволюційного Центру в Даремі (Північна Кароліна) встановили, що отруйні жаби мають не тільки видатне забарвлення, а й видатні фізичні здібності.
Для дослідження було відібрано 500 примірників 50 видів жаб з Колумбії, Еквадору, Панами і Венесуели. Для того, щоб оцінити швидкість метаболізму при фізичному навантаженні, жаб поміщали в обертову пластикову трубу, де вони рухалися як хом'як у колесі. Порівнювалися дані в стані спокою і після 4 хвилин у русі.
Виявилося, що найбільш отруйні жаби мають вищу фізичну витривалість, ніж нетоксичні види.
Керівник дослідницької групи доктор Хуан Сантос (Juan Santos) порівнює отруйних і неотруйних жаб з добре тренованими атлетами і звичайними людьми. Вчені пояснюють це особливостями харчування древолазів. На відміну, наприклад, від змій, які самі виробляють отруту, жаби отримують її з їжі.
Основу раціону древолазів у природі становлять мурахи і кліщі. У неволі вони чудово харчуються цвіркунами, мокрицями та іншими кормовими неядовитими комахами через що втрачають свою отруйність. Так от, через те, що їм постійно потрібно дотримуватися суворої дієти для підтримки отруйності, древолази і стають видатними атлетами серед жаб, вважають вчені. Нетоксичні жаби задовольняються тим, що є поблизу, отруйні змушені постійно перебувати в пошуку відповідного видобутку. Голодування в 3-4 дні для них - смертельне.
Поєднання апосематизму і фізичних здібностей не раз зустрічалося в процесі еволюції земноводних. Автори дослідження вважають, що фізичні здібності розвинулися раніше, ніж жаби набули можливості стає отруйними - саме для того, щоб мати можливість зайняти свою вузькоспеціалізовану екологічну нішу.
Цікаво, що для розвитку атлетичних здібностей людям теж необхідна дієта, яка підтримує отруйність. В американських клініках вже проводяться випробування на добровольцях: їм додають в раціон екстракти мурахів, скорпіонів, кліщів і павуків, а потім перевіряють на фізичну витривалість. Отримані результати обнадіюють - витривалість у випробовуваних підвищується, правда, характер теж псується.