Чим сильніше людина втручається в природні екосистеми, тим вище ймовірність отримати від тварин якусь нову інфекцію.
Всі вже знають, що новий коронавірус SARS-CoV-2 прийшов до нас від кажанів, і що одним з первинних осередків захворювання був продовольчий ринок в Китаї. У зв'язку з цим досі можна почути гіпотези різного ступеня дотепності щодо того, як саме вірус перескочив від кажанів до людей. Однак щоб заразитися твариною вірусом, необов'язково практикувати якісь оригінальні гастрономічні звички. Вірус, наприклад, може вилетіти з дихальних шляхів тварини, або потрапити у воду разом з фекаліями, і щоб людина його підхопила, потрібно щоб області проживання людини і тварини перетиналися.
Але як вони можуть перетинатися, якщо тварини живуть у дикій природі, а люди - ні? Однак люди ж постійно здійснюють вилазки в дику природу, і мова не про туризм, а про господарську діяльність. І з одного боку, людина протягом всієї своєї історії регулярно отримувала патогени від тварин, освоюючи дикі ландшафти. З іншого боку, як пише портал Nature, в останні кілька десятиліть таких випадків було більше, ніж у більш віддалені часи (сюди відносяться і новітні коронавіруси, і пташиний грип, і т. д.). Можна припустити, що почастішання появи тварин вірусів серед людей є наслідком наростання екологічних проблем, пов'язаних з більш активним втручанням людей в екосистеми.
Одним з головних наслідків антропогенного впливу на середовище є зменшення біорізноманіття, тобто зменшення кількості видів, що мешкають у тому чи іншому лісі, річці, озері тощо. Всі види живих істот пов'язані один з одним різними відносинами: хтось когось просто їсть, хтось з кимось співпрацює, хтось з кимось конкурує. І якщо представників одного виду стає мало, це не означає, що всі інші види теж стане мало - навпаки, комусь новий стан речей йде на користь. Деякі інші види починають розмножуватися активніше, ніж раніше, заповнюючи звільнений простір і захоплюючи нічийні ресурси. А тепер уявімо, що види, які активно розмножуються, виграли від зменшення біорізноманіття, це гризуни і кажани, які якраз працюють резервуаром для безлічі вірусів і бактерій.
Дослідники з Університетського коледжу Лондона проаналізували дані, що стосуються декількох тисяч екологічних спільнот по всьому світу, які були порушені людською діяльністю більшою або меншою мірою, від диких лісів до міст. Виявилося, що все так і є: у статті в Nature йдеться, що там, де ландшафт був сильно зачеплений людським впливом, було більше тварин-переносників патогенів. Всього статистика роботи охоплює понад 7000 видів тварин, з яких 376 - якраз ті, чиї патогени можуть перейти до людини. Тобто, наприклад, порівняно з дикими лісами на землях фермерських господарств живе більше тварин, які дають притулок різним вірусам - не тільки тим, які можуть перескочити на людину, а й їм у тому числі. (До речі, нещодавно ми писали, що більше вірусів людині передали гризуни.) У перспективі автори роботи хочуть навчитися передбачати зі змін природного ландшафту, де можуть трапитися спалахи нових зоонозних - тобто тих, хто прийшов від тварин - захворювань.
Іншими словами, екосистеми влаштовані так, що від людського втручання виграють ті тварини, які з більшою ймовірністю можуть принести людям нову хворобу. Під людським втручанням тут слід розуміти не тільки розпашку земель під сільськогосподарські культури і розведення домашньої худоби, а й розростання міст, будівництво доріг та іншої інфраструктури, промислових підприємств тощо.
Заходи, які могли б підтримати біорізноманіття, тут можуть бути різні, починаючи від більш ефективного ведення сільського господарства, коли високих врожаїв можна домогтися без освоєння нових «диких» територій, до більш екологічного устрою міст і приміських територій. Головне, щоб на здійснення цих заходів вистачало доброї волі.