Емпатичність жінок і «бездушність» чоловіків лише на 11% можна пояснити відзнаками в чоловічій і жіночій ДНК.
Емпатією називають здатність розуміти почуття іншого і співпереживати йому. Завдяки їй ми не просто розуміємо розумом, чому людині сумно - нам самим теж стає сумно. Крім того, емпатія просто допомагає нам спілкуватися: ми знаємо, як потрібно відреагувати на чиїсь слова і емоції, щоб не збентежити співрозмовника (якщо ми, звичайно, хочемо мати з ним справу).
Але емпатія проявляється по-різному, і одна людина може бути надемпатична, а про іншого кажуть, що вона чортів душею і взагалі не розуміє інших людей. Найчастіше про відмінності в емпатії згадують, коли мова йде про психологічні відмінності між чоловіками і жінками: чоловіки вважаються менш здатними до розуміння чужих почуттів і умонастроїв.
Дослідники з Кембриджу разом з колегами з Інституту Пастера, Орхуського університету та біотехнологічною компанією 23andMe вирішили скористатися жіночо-чоловічими відзнаками в емпатії, щоб дізнатися, чи немає тут генетичного підґрунтя. Властивості нашої психіки в тій чи іншій мірі залежать від генів, що контролюють роботу нейронів мозку, і можна було б очікувати, що і міжполова різниця в емпатії обумовлена генетичними відмінностями між жінками і чоловіками.
Компанія 23andMe займається генетичним аналізом для всіх бажаючих, шукаючи в їх ДНК поодинокі заміни нуклеотидів. Як відомо, ДНК складена з чотирьох нуклеотидів - генетичних букв, які, чергуючись, кодують всю спадкову інформацію. Нерідко трапляється так, що одна буква через помилку копіювання ДНК або з якихось інших причин замінюється на іншу. У таких випадках кажуть, що сталася однонуклеотидна заміна.
Ген, в якому відбулася заміна, може почати працювати гірше, може почати працювати краще, а може взагалі нічого не відчути; так чи інакше, такі заміни - одна з найпоширеніших генетичних модифікацій, і тому, коли шукають генетичні причини якихось хвороб або просто особливостей анатомії, фізіології, психіки тощо, то в першу чергу шукають серед однонуклеотидних замін.
У дослідженні брали участь близько 47 тис. осіб, які пройшли психологічний тест для вимірювання емпатії і у яких 23andMe проаналізувала ДНК. Психологічний опитувальник показав, що у жінок емпатія виражена набагато сильніше: з максимуму 80 балів, які можна було набрати в тесті, жінки набирали в середньому 50, чоловіки - 40. Однак генетичних причин для емпатичних відмінностей знайти не вдалося. Загалом автори роботи перебрали близько 10 млн однонуклеотидних замін, і серед майже не було таких, які б явно відповідали високій або низькій емпатії.
Втім, якась відповідність між генетикою і емпатією була, однак, як йдеться у статті в Translational Psychiatry, генетичні фактори можуть пояснити тільки 11% тих відмінностей у здатності до співпереживання, які є між чоловіком і жінкою. Іншими словами, якщо ви жінка, і вас не розуміє чоловік, то глибина його нерозуміння лише на 11% пояснюється відмінностями вашої ДНК від його ДНК.
Портал LceScience згадує про інше дослідження, в якому різницю в емпатії аналізували серед однояйцевих близнюків, і тоді генетичний «рахунок» був вище - на гени припадало 30% емпатичних здібностей. Що до нової роботи, то, можливо, вся справа в тому, що тут враховували тільки однонуклеотидні заміни, хоча свій внесок можуть робити й інші різновиди модифікацій в ДНК, нехай і менш поширені. Можна згадати і про епігенетичні механізми, які надовго перепрограмують ген на більшу або меншу активність, не змінюючи сам генетичний текст.
Нарешті, відмінності в емпатії можуть пояснюватися взагалі позагенетичними факторами. Скажімо, жінки ж традиційно вважаються більш емпатичними, і якщо всі навколо від тебе чекають емоційної чуйності, ти їй рано чи пізно навчишся. Іншими словами, все може бути навпаки: жінки не тому краще відчувають інших, що схильні до цього від природи, а їх психіка вчиться більшої емпатії, тому що цього від них чекають.