Заходячи на сторінку соціальної мережі, ми втрачаємо почуття реального часу, а надмірне захоплення фейсбучними лайками і статусами може в прямому сенсі зіпсувати нам життя.
Відомо, що наше сприйняття часу змінюється залежно від обставин: напевно часом кожному з нас здавалося, що час йде занадто повільно або занадто швидко, і кожен хоч раз в житті дивувався тому, як багато часу минув, хоча за власними відчуттями його пройшло зовсім небагато.
Дослідники з Кентського університету пишуть у своїй статті в Journal of Applied Social Psychology, що одна з таких «обставин», що змушують нас нечутливо витрачати час - це Фейсбук. Тут можна заперечити, що винен не Фейсбук, а інтернет загалом, однак автори роботи говорять саме про соціальну мережу.
Учасникам експерименту показували двадцять картинок: п'ять з них були пов'язані саме з Фейсбуком, п'ять мали відношення до інтернету взагалі, нарешті, ще десять виявилися нейтральними, тобто їх ніяких переважних асоціацій ні з інтернетом, ні з Фейсбуком вони не викликали. Про кожну потрібно було сказати, скільки часу вона провисіла перед очима.
З'ясувалося, що люди схильні недооцінювати той час, який вони витратили і на «фейсбучні», і на «інтернетні» зображення, проте у випадку з «фейсбучними» картинками така недооцінка була вищою. Іншими словами, Фейсбук нас затягує (принаймні частково) ще й тому, що після того, як ми зайшли на його сторінку, нам починає здаватися, що час йде повільніше, ніж насправді. Навряд чи тут варто шукати навмисний лиходійський умисел, швидше, справа в загальних особливостях людської психіки, в горезвісній боязні пропустити щось важливе в чужому житті, в політиці і т. д. (сміємо припустити, що під час плітковості віч-на-віч час теж пробігає непомітно).
Взагалі в соціальній активності, нехай і за допомогою соціальних мереж, немає нічого поганого. Більше того, соцмережі можуть бути дуже і дуже корисними: спілкуючись, ставлячи лайки, коментуючи чужі фото, ми розширюємо і зміцнюємо соціальні зв'язки, а соціальні зв'язки потрібні нам не тільки для вирішення побутових проблем, але і просто для здоров'я - глибока самотність загрожує стресом
. Є навіть дослідження, згідно з якими кількість друзів у Фейсбуці і тривалість життя пов'язані між собою (втім, у роботах такого роду часто зустрічається застереження, що спілкуватися з друзями «наживо» все одно краще, ніж онлайн). Також минулого року в журналі Psychology of Popular Media Culture вийшла стаття, в якій говорилося, що у закоханих пар якість, так би мовити, відносин пропорційно тому, наскільки вони готові демонструвати ці свої відносини у Фейсбуці. Правда, і тут психологи роблю застереження, додаючи, що виявлена закономірність працює тільки при істинно глибоких почуттях; іншими словами, перетворити легке захоплення на справжню любов за допомогою Фейсбуку не вийде
. Однак тут є якийсь поріг, після якого захоплення соцмережами нічого, крім шкоди, вже не приносить. Про це у своїй статті в American Journal of Epidemiology пишуть Холлі Шакія (Holly Shakya) з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго і Ніколас Крістакіс (Nicholas A. Christakis) з Єля. У дослідженні взяли участь 5 200 осіб, у яких тричі за три роки (з 2013 по 2015) збирали дані про самопочуття і порівнювали їх з поведінкою у Фейсбуці (природно, за згодою учасників дослідження на доступ до персональних фейсбучних даних).
У результаті вдалося виявити цікаву кореляцію: чим більше чоловік лайкав чужі пости і ходив за посиланнями, викладеними його друзями, тим гірше, психічно і фізично, він себе почував, і взагалі був менше задоволений життям. Теж саме стосувалося і власних постів: у тих, хто писав у Фейсбук частіше за інших, були проблеми з психологічним самопочуттям. Не обійшлося і без проблеми надмірної ваги: ті, у кого індекс маси тіла був більшим, ставили більше лайків
.Навряд чи, звичайно, варто звинувачувати Фейсбук в ожирінні, і самі автори роботи воліють говорити про порочне коло, коли якісь проблеми із самопочуттям, що виникли незалежно від Фейсбуку, завдяки йому тільки посилюються: людина, яка стабільно почувається неважливо, з головою йде в соціальну мережу, і тим самим робить собі тільки гірше
. Звичайно, можна взагалі засумніватися в тому, що Фейсбук тут грає якусь роль - може, надмірне захоплення лайкання і «пощеня» суть тільки наслідок погіршення здоров'я. Але останнім часом досліджень, присвячених «темній стороні» соціальних мереж, з'являється все більше - можна почути про те, що вони безпосередньо пов'язані з депресією, що вони викликають залежність, подібну до наркотичної, що вони руйнують любов (правда, в останньому випадку мова йде не стільки про соцстії, скільки про мобільні гаджети, але мобільні гаджети найчастіше служать якраз для того, щоб за першим бажанням можна було вийти в Фейсбук, Вконтакт і т. д.
).Так що, швидше за все, не варто вважати надмірне захоплення фейсбучними лайками просто наслідком якихось «зовнішніх» причин: не тільки ми впливаємо на соціальні мережі, а й соціальні мережі впливають на на
с. За матеріалами LceScience.