Мільйони чоловіків несуть гени Чингісхана, монгольського вождя, який помер 1227 року. Однак тепер у нього з'явилися «конкуренти» - визначені десять інших генетичних ліній, що йдуть від «батьків-засновників», чиї гени залишили незгладимий слід у сучасних популяціях.
Теорія про «нащадків» Чингісхана має міцні, хоч і непрямі підстави. У 2003 році команда під керівництвом Кріса Тайлер-Сміта (Chris Tyler-Smith), еволюційного генетика з Інституту Сенгера в Хінкстоні (Великобританія), з'ясувала, що 8% чоловіків у 16 азіатських популяціях (і 0,5% у масштабах планети) мають майже ідентичну послідовність Y-хромосом. На думку дослідників, ця генетична лінія виникла в Монголії близько тисячі років тому.
Чингісхан вважається батьком сотень дітей. Однак кількість його нащадків куди більша - його гени розходяться віялом, охоплюючи широку територію і кілька поколінь, каже Марк Джоблінґ (Mark Jobling), генетик з Університету Лестера (Великобританія), який очолював нове дослідження разом з генетиком Патрісією Балареск'є (Patricia Balaresque) з Університету Поля Сабатьє (Тулуза, Франція).
Багато чоловіків мають безліч синів, як правило, випадково. Але зазвичай не буває так, щоб ці сини самі ставали батьками багатьох чоловіків, розповідає Марк Джоблінґ. На його думку, створення таких сильних генетичних ліній часто залежить від соціальної системи, в якій владні чоловіки могли бути батьками дітей безлічі жінок.
Крім Чингісхана і його нащадків-чоловіків, дослідники раніше визначили засновників ще двох великих генеалогічних древ. Один з них - Гіочанга, який був дідом Айсіньгіоро Нурхаці, засновника династії Цін (остання імператорська династія Китаю). Інша «родюча» лінія - династія Уі Нейлли (середньовічна Ірландія).
Група Марка Джоблінґ зайнялася систематичним пошуком генетичних засновників шляхом аналізу Y-хромосоми п'яти тисяч осіб зі 127 азіатських популяцій. Вони зосередилися на цьому регіоні, оскільки саме по ньому існує достатня (велика) кількість інформації і тому що в Азії вже знаходили довгі генетичні лінії.
Дослідники визначили 11 послідовностей Y-хромосом, кожна з яких була поширена в більш ніж двадцяти геномах. Використовуючи відмінності ДНК в поширених послідовностях, які накопичуються з плином часу, вдалося приблизно визначити, коли жили засновники роду. Вчені також відстежували географічні витоки ліній. Передбачається, що чоловіки-засновники жили в тих регіонах, де їх генотипи були найбільш поширені і різноманітні.
Як пишуть автори статті, опублікованої у виданні European Journal of Human Genetics, їм вдалося підтвердити лінії Чингісхана і Гіочангі. Решта дев'ять ліній локалізуються по всій Азії: від Близького Сходу до південно-східного куточка цієї частини світу. «Родоначальники» цих ліній жили між 2100 р. до н. е. і 700 р. н. е.
Ті «батьки-засновники», які жили між 2100 і 300 рр. до н. е., були членами як осілих аграрних товариств, так і кочових культур на Близькому Сході, в Індії, Південно-Східній і Центральній Азії. Час їхнього життя збігається з існуванням ієрархічних, авторитарних суспільств в Азії. Три родоводові, які датуються більш пізнім часом, пов'язані з кочівниками північного сходу Китаю і Монголії. Серед них - лінії Гіочангі та Чингісхана. Третій родовід бере початок близько 850 г. Всі три лінії, схоже, поширювалися на захід, можливо, вздовж Шовкового Шляху.
Історики запропонували кілька кандидатур в якості засновника «третьої» лінії, що почалася близько 850 р., проте кажуть, що поки даних для ідентифікації недостатньо. Остаточно вирішити це питання можна буде тільки за ДНК «кандидата».
За матеріалами Nature News