Комета C/2012 S1 (ISON), відкрита у вересні 2012 року в обсерваторії поблизу Кисловодська двома вітчизняними астрономами-аматорами, продовжує з наростаючою швидкістю рух своєю сильною траєкторією до центру нашої Сонячної системи.
Ця далека гостя, яка почала свою подорож до Сонця з кометної хмари Оорта, розташованої на її околицях Сонячної системи, становить особливий інтерес. На думку астрофізиків, саме це небесне тіло несе в собі первородну матерію, що може допомогти пояснити, коли і як утворилася наша Сонячна система. Інтерес посилюється тим фактом, що комета з моменту свого народження (приблизно 4,5 млрд років тому) вперше потрапляє у внутрішні і дуже близькі до Сонця області Сонячної системи.
Фактично природа представила вченим унікальну можливість дослідження природного сонячного зонда, траєкторія якого пролягла з околиць Сонячної системи до областей, що знаходяться в безпосередній близькості від поверхні нашого світила. (всього трохи більше 1 млн. км).
З моменту відкриття визначені, а потім і уточнені орбітальні параметри комети ISON. Це дозволило досить точно встановити основні етапи траєкторного руху комети в Сонячній системі.
В даний час комета знаходиться між орбітами Марса і Юпітера на відстані близько 370 млн км від Сонця і більше 500 млн км від Землі.
Ядро комети ISON, за оцінками фахівців, являє собою, величезний сніговий кім діаметром близько 5 км, що складається, з пилу і замерзлих газів (води, вуглекислого газу, аміаку, метану...). Цей своєрідний смерзлий «космічний сніжок» в процесі руху по траєкторії до нашого світила щодоби втрачає понад 55 тис. тонн своєї маси - головним чином у вигляді космічного пилу і витікаючих газів з поверхні ядра.
Оскільки прибульниця з околиць Сонячної системи знаходиться поки на значній відстані, її справжня вага (як і щільність) не може бути досить точно визначена і оцінюється в досить широкому діапазоні від 3,2 млн до 3,2 млрд тонн.
У міру наближення до Сонця ядро комети C/2012 S1, отримуючи все більше сонячного тепла, поступово нагрівається, що сприяє більш інтенсивному викиду газів.
Поки комета залишається невидимою для спостереження в бінокль, а тим більше неозброєним оком. Однак це стане можливим, якщо ядро комети не зруйнується при проходженні близьких навколосовечних областей, у листопаді - грудні поточного року.
Разом з тим наземні та орбітальні телескопи вже з моменту її відкриття ведуть спостереження за цією космічною пришелицею в оптичному та інфрачервоному діапазоні.
Так, недавні спостереження орбітального космічного телескопа НАСА Spitzer зафіксували досить сильний викид діоксиду вуглецю. Це
відповідає попереднім оцінкам проходження кометою ISON так званої «снігової лінії вуглекислого газу» - тобто такого положення комети на траєкторії, коли одержуваного від Сонця тепла вже достатньо для переходу замерзлого вуглекислого газу в газоподібний стан.
За оцінками фахівців подальше зближення комети з Сонцем дасть більш певне уявлення про фізико-хімічні характеристики комети - її склад, розміри, щільність... Можна буде зробити також висновки і про подальшу долю далекої космічної прибулиці, можливості її руйнування (або неруйнування) при прольоті більш близьких навколосовельних областей.
В даний час закінчується підготовка наземних і космічних засобів для спостережень і дослідження комети, в тому числі і групи марсіанських приладів, що знаходяться на поверхні і в околиці червоної планети. (Це і зрозуміло - адже саме з Марсом прогнозується зближення ISON до 10 млн км.).
Зокрема, нещодавно надійшло повідомлення НАСА, що наприкінці серпня 2013 року для цих цілей планується використовувати наукові приладові кошти на борту марсіанського орбітального зонда MRO (Mars Reconnaissance Orbiter) - камеру високої роздільної здатності HiRISE і спектрометр CRISM.
Першу спробу спостереження комети з Марса передбачається зробити вже скоро - 20 серпня, коли комета буде знаходитися ще на значній відстані - близько 150 млн км від Марса (забезпечувана роздільна здатність знімків - 150 км на піксель).
Період для більш ефективних спостережень настане наприкінці вересня. З 29 вересня по 4 жовтня 2013 року комета ISON повинна перебувати від Марса на відстані близько 10 млн км, що дозволить отримати знімки з більш високою роздільною здатністю - до 10 км на піксель. Разом з цим планується також проведення спостережень з борту марсіанського орбітального апарату НАСА Mars Odyssey, а з поверхні планети - з марсіанських станцій Curiosity і Opportunity.
Крім цього плануються спостереження комети в найближчі місяці багатьма наземними обсерваторіями в різних країнах світу, засобами спостереження орбітального навколоземного базування. Можливе також проведення серії спостережень і дослідження комети ISON космонавтами з борту МКС - Міжнародної космічної станції.