Плівка з полісилоксанових полімерів за міцністю та еластичністю не поступається справжній людській шкірі.
Старіння у більшості з нас асоціюється не з мутаціями, не з хромосомними теломерами, не зі зносом мітохондрій, а з зморшками.
Дійсно, шкіра старіє швидко і починає неважливо виглядати - але проблема тут не тільки в поганому зовнішньому вигляді: втрачена еластичність і міцність, шкіра перестає захищати нас від бактерій, токсинів, спеки і холоду, радіоактивного випромінювання; нарешті, вона погано регенерує при пораненнях. І як було б добре, якби зіпсовану, постарілу, непридатну шкіру можна було замінити штучним аналогом.
У статті в Nature Materials Деніел Андерсон (Daniel Anderson) і його колеги з Массачусетського технологічного інституту і декількох біотехнологічних компаній повідомляють, що їм вдалося створити полімерну плівку, яка володіє еластичністю і міцністю справжньої шкіри.
Шкіроподібну плівку зробили з ниток силоксану - так називають різновид органічних сполук, молекули яких будуються на основі скелета з атомів кремнію і кисню. Дослідники протестували близько сотні силоксанових полімерів, зшитих у мережу за допомогою хімічних зв'язків; в результаті вдалося знайти той, який найкраще підходив до справжньої людської шкіри.
«Синтетичне покриття» краще розтягується (силоксанову плівку можна було розтягнути в 250 разів, після чого вона поверталася у вихідний стан, тоді як шкіру можна розтягнути тільки в 180 разів), крім того, автори роботи стверджують, що їх матеріал краще підходить для обробки ран, ніж звичайні силіконові і поліуретанові гідрогелі.
Процес нанесення плівки на шкіру відбувається в два етапи і схожий на звичайну косметичну процедуру: спочатку наноситься полісилоксанова сировина, а потім додається каталізатор, який запускає утворення додаткових хімічних зшивок між молекулами силоксану.
Найголовніше, що всю процедуру вже встигли протестувати на добровольцях: саму плівку помітити ніяк не можна, але при тому вона покращує зовнішній вигляд власне шкіри - наприклад, за допомогою нового засобу вдавалося зменшити зморшки і мішки під очима. Іншими словами, силоксанова плівка повертала постарілій шкірі втрачені пружність і еластичність.
Щоправда, ефект був не надто тривалий і закінчувався через 24 години. Водночас в інших тестах силоксанове покриття працювало довше - наприклад, відразу після нанесення воно захищає від зневоднення також добре, як вазелинова олія, але після закінчення доби ділянка шкіри, захищена полімером, утримує в собі більше води, ніж оброблена маслом.
Звичайно, називати це «другою шкірою» не можна - силоксанове покриття не відтворює структуру шкіри, воно лише допомагає підтримувати в нормі деякі її фізичні параметри, на зразок упругості, еластичності тощо. (Хоча варто зауважити, що створити такий матеріал, який був би за фізичними характеристиками схожий зі шкірою, довгий час ні в кого не виходило.)
Однак така кремнійорганічна плівка - все-таки не те ж саме, ніж просто черговий високотехнологічний косметичний засіб. З її допомогою можна забезпечити не тільки кращий захист від зневоднення, ультрафіолету і т. д., її також можна пристосувати для медичних цілей - для загоєння ран, для лікування шкірних хвороб і для доставки ліків.