Маршрут затонулого корабля визначили через 2700 років

Археологи повернулися на місце однієї з найдавніших корабельних аварій у Середземному морі.


Два роки тому археологи зробили велике відкриття біля берегів острова Гоцо (Мальтійський архіпелаг): вони знайшли затонулий фінікійський корабель. Він пролежав на дні приблизно 2700 років - довше більшості своїх «колег по нещастю» в цьому регіоні.


Тоді, в 2014 році, археологи і дайвери спробували створити повну 3D-модель місця аварії, для чого зробили понад 8 тисяч фотографій. Вони також підняли на поверхню одну з амфор (посудину для перевезення вина або олії) і точильний камінь. Роботи проводилися за фінансової підтримки Національного агентства наукових досліджень Франції, і тому для успішного завершення експедиції було все необхідне: обладнання та гроші. Але завадила погода. Вона зіпсувалася, і археологи так і не змогли закінчити 3D-модель.

Територія корабельної аварії невелика - 15 на 4 метри, однак, щоб дістатися до місця, потрібно зануритися на глибину 110 метрів, а потім ще й розкопувати шари піску, під якими, швидше за все, лежать залишки дерев'яного корпусу судна. Тут потрібно дороге обладнання, але на жаль, археологам довго не вдавалося зібрати необхідну суму, щоб завершити обстеження. Однак вони знайшли вихід: вирішили занурюватися без жодних субмарин і спеціальної техніки, «вручну».

Методику спочатку відпрацювали на двох затонулих літаках, і ось, після успішних випробувань, підводники знову повернулися до узбережжя Гоцо в 2016 році. Зібралася невелика команда професіоналів - 12 осіб з п'яти країн: Мальти, Великобританії, Франції, Італії та Фінляндії. Це було занурення без субмарин на глибину 110 метрів; щоб піднятися потім від місця аварії на поверхню, водолазам знадобилося 2 години і 20 хвилин.

Перед зануренням археологи склали список цілей, серед яких був фінікійський глечик і ще один точильний камінь, які вдалося сфотографувати два роки тому. Нові знахідки повністю виправдали труднощі, що стояли перед дослідниками. Виявилося, що і глечик, і піфос (посудина для зберігання продуктів, також піднята з дна моря) були виготовлені на Мальтійських островах. Отже, корабель перед тим, як затонув, заходив у місцевий порт.

Точильний камінь 2014 року, як показав аналіз, походить з острова Пантеллерія (Сицилійська протока). На кораблі також були амфори, зроблені в Північній Африці і на Сицилії. Знахідки не тільки демонструють маршрут корабля, а й доводять, що територія архіпелагу вже 2700 років тому була частиною великої торговельної мережі.

"До останнього часу головним джерелом інформації про тутешніх фінікійців були поховання. Тепер у нас є корабель, який покинув Мальтійські острови перед тим, як зазнав аварії біля Гоцо. […] Якби на його борту не було ніяких місцевих виробів, це означало б, що судно просто зазнало аварії ", - пояснив 1916 Тіммі Гамбін (Timmy Gambin). Але затонулі разом з кораблем місцеві глечик і піфос говорять про те, що Мальта була частиною самого раннього етапу фінікійської колонізації.


Дослідники сподіваються, що додаткову інформацію вдасться отримати від фрагментів амфор; наприклад, за органічними залишками на стінках можна буде зрозуміти, що саме в них перевозили.

За матеріалами The Times of Malta.

COM_SPPAGEBUILDER_NO_ITEMS_FOUND