Співробітники національного парку Берингія в точності знають, як готуються до зими мешканці найвіддаленіших куточків Чукотки.
Біля гірського масиву Мертенса з середини липня ведуться спостереження за наземними ссавцями: берингійськими сусликами, песцями, лисицями і сніговими баранами. Цього року помітно знизилася чисельність берингійського суслика, у якого до того ж терміни розмноження зрушилися на більш пізній час. На думку наукового співробітника заповідника Анатолія Косяка, це може бути пов'язано з тим, що і сніговий покрив зійшов пізніше.
А ось кількість зустрічей з бурими ведмедями зросла. Туша сірого кита, викинута на берег, виявилася дуже привабливою для ведмедів - фотоловушка зафіксувала тут цілих сім тварин.
На витягнутому далеко в море мисі Чапліна зручно реєструвати мігруючих уздовж узбережжя тварин. Постійні спостереження на польових стаціонарах допомагають зібрати інформацію про стан популяцій рідкісних і модельних видів тварин, дізнатися про терміни і чисельність тих, хто вирушає в дальні краї.
З другої декади серпня вздовж мису спостерігається масова міграція великих конюг і конюг-крихт. Вже відзначені оформлені прогонові зграї гаг-гребінців і невеликі групи сибірських гаг. На відпочинок на заболочених ділянках озера Найвак періодично зупиняються перші прогонові зграї білолобих гусей, чорних козарок і білошеї. З початку серпня на узбережжі озера проводять облік куликів, які активно поповнюють тут свої енергетичні запаси перед тривалим перельотом на південь.
На прибережній частині мису, вздовж піщано-галечних кіс, постійно реєструють появу морських ссавців. Сірий кит - один з найбільших і найцікавіших видів, проходить уздовж узбережжя на мінімальній дистанції - до трьох метрів від берега. Навпроти мису Чапліна також можна спостерігати групи тихоокеанського моржу, чисельністю в кілька десятків особин. Ларга й одиночні сивучи чекають уздовж узбережжя на нерест лососевих.