На Землі відкриті тисячі нових гір, ущелин, западин - але тільки під водою. Дані із супутників CryoSat і Jason-1 дозволили скласти нову детальну карту дна Світового океану.
На новій гравітаційній карті дна Світового океану, представленій Європейським космічним агентством (ESA), можна побачити безліч гір, хребтів, долин, западин і розщілин, про які досі нікому нічого не було відомо. Ці підводні географічні відкриття були зроблені завдяки супутнику CryoSat, запущеному на навколоземну орбіту в 2010 році.
Обладнаний високоточним інтерферометричним висотомером, CryoSat призначений для моніторингу стану полярних льодів, і в першу чергу льодового покриву Антарктиди, Гренландії, Ісландії, гірських льодовиків, а також високоширотних океанічних зон. Завдяки даним із супутника ми можемо побачити не тільки поточний стан льодових полів (у тому числі в зонах активної господарської діяльності), але і оцінити запаси льоду на всій земній кулі, а також зіставити сезонні зміни льодових запасів з глобальними кліматичними змінами.
Однак CryoSat працює безперервно, незалежно від того, чи є лід внизу під ним чи ні. Тобто супутник може вимірювати, наприклад, висоту поверхні моря. Ми вважаємо поверхню моря гладкою в тому сенсі, що вона позбавлена стійкого рельєфу. Але це не так - на морі є «хребти», «западини», «долини», які повторюють рельєф дна океану, правда, в значно менших масштабах і невидимі простому оку. Такий рельєф утворюється через незначні зміни сили гравітації, що діє на водне середовище океану. Масивні підводні гори і глибокі западини деформують морську поверхню, а побачити деформації можна тільки за допомогою космічного радара-альтиметра. Такі дані можуть бути використані для створення глобальних морських гравітаційних карт, а на їх основі - карт океанічного дна.
Вчені з Океанографічного інституту Скриппса Університету в Сан-Дієго (Каліфорнія) побудували карту дна океану за допомогою даних з CryoSat і з іншого супутника, Jason-1, який протягом року вимірював поле тяжіння Землі. Нова карта вдвічі точніша за попередню версію, створену майже 20 років тому. Як було сказано вище, вона виявила безліч незвіданих раніше глибинних структур, що височіють на кілометр або більше над океанічним дном. Зокрема, дослідники виявили сліди стародавнього донного хребта в Мексиканській затоці, що знаходиться під кілометровим шаром опадів. Також вдалося зібрати нові відомості про те, як відбувалася розбіжність Африки і Південної Америки, що мала місце 85 млн років тому.
І хоча гірські піки, приховані під водою, навряд чи викличуть інтерес у підкорювачів гірських вершин (принаймні, поки), вони певно зацікавлять океанологів, кліматологів і сейсмологів. Інформація про підводний рельєф знайде і практичне застосування - в рибальстві, морській навігації та судноплавстві, геологорозвідці. «Однією з найважливіших областей, в якій нова карта знайде своє застосування, буде поліпшення оцінки глибини 80% морського дна, що залишаються незвіданими або похованими під товстим шаром опадів», кажуть автори дослідження у своїй доповіді.
За матеріалами ESA і Scripps Institution of Oceanography at UC San Diego.