Вчені створюють наночастинки срібла в лабораторіях, і у природи є свої «центри нанотехнологій» - з'ясували американські вчені.
Про корисні властивості наночастинок срібла - антибактеріальних і протигрибкових - сьогодні обиватель може прочитати на упаковці різних промислових і споживчих товарів. Однак вчені досліджують і можливу негативну роль активного виробництва наночастинок, в тому числі, срібла. Як такі частинки впливають на навколишнє середовище і яка в цьому участь людини? Що з наночастинками відбувається далі? Виявляється, не тільки людина синтезує наночастинки срібла у своїх лабораторіях, природа їй анітрохи не поступається.
Група вчених з Технологічного інституту Флориди, Університету штату Нью-Йорк і Національного Інституту стандартів і технологій показала, що з природних гумінових кислот (HAs) у присутності іонів срібла синтезуються стійкі срібні наночастинки (AgNPs)
.Гумінові кислоти - складна суміш з різних органічних кислот, які утворюються при розпаді органічної матерії. Хоча їх точний склад змінюється від місця до місця і залежить від пори року, кислоти зустрічаються повсюдно. Вчені змішали іони срібла з гуміновою кислотою з різних джерел при різній температурі і в різній концентрації і виявили, що кислоти з річки або осадових порід досить швидко утворюють срібні наночастинки характерного жовтувато-коричневого кольору. Причому при кімнатній температурі їм для цього треба всього два-чотири дні. Отримані наночастинки вчені відправили колегам для детального дослідження. Виявилося, що гуминова кислота стабілізує наночастинки, а покриття запобігає їх склеювання і утворення великих кластерів. Цей процес, на думку вчених, нагадує синтез наночастинок у лабораторії, але за інших умов і з іншими інгредієнтами
. Саме такий природний механізм, вважають вчені, може пояснити відкриття великої концентрації срібних наночастинок у старих копальнях, які не могли бути виготовлені людиною.