Проаналізувавши раневу мікрофлору, можна зробити прогноз щодо швидкості загоєння хронічних ран і скорегувати лікування.
Як би не налаштовувала нас реклама засобів гігієни на боротьбу з бактеріями, насправді без мікроорганізмів не обійтися. Середньостатистична здорова людина має близько 1 кілограма мікроорганізмів у шлунково-кишковому тракті і приблизно стільки ж - на поверхні тіла. Скільки б ми не мили руки і не чистили зуби, наші маленькі друзі - непатогенні мікроорганізми, візьмуть своє. Хоча деякі бактерії викликають хвороби, багато інших бактерій корисні для нашого здоров "я.
У Манчестерському університеті під керівництвом доктора Метью Хардмана провели дослідження впливу шкірних бактерій на загоєння хронічних ран у літніх людей.
Хронічною вважається заживаюча рана, яка, незважаючи на адекватну терапію, не проявляє тенденції до загоєння протягом 8 тижнів. Мова йде не тільки про рани, отримані в результаті травм, але і пролежні, наслідки діабету. За даними статистики, кожна двадцята літня людина має такі пошкодження. Незважаючи на всі успіхи сучасної медицини, досі немає успішного способу лікування подібних ушкоджень. Лікарі не можуть спрогнозувати, як буде розвиватися процес загоєння - чи буде рана кровоточити або запалюватися.
Вчені вирішили звернути увагу на бактерії, якими населена наша шкіра. Дуже часто ті нездужання, які ми відчуваємо, насправді пов'язані з мікробним дисбалансом. Найчастіше він проявляється в кишковому тракті або на шкірі. Хардман і його колеги порівняли шкірну мікрофлору здорових людей і людей з хронічними ранами і знайшли чимало відмінностей.
Вчені припускають, що в кожній рані може бути свого роду бактеріальний «підпис», проаналізувавши який, можна сказати, чи стане вона хронічною, або ж процес загоєння не змусить себе чекати. На основі цих даних можна буде призначити відповідне даному пацієнту лікування, підібрати відповідні саме йому антибіотики, які будуть впливати тільки на патогенну флору. «Це дослідження дозволило нам дізнатися більше про типи бактерій, які населяють людську шкіру, як вони взаємодіють з людським організмом і як можуть вплинути на процес загоєння», - прокоментував результати доктор Хардман.
В дослідах на мишах вчені показали, що, можливо, є генетичні фактори, які зумовлюють склад шкірної мікрофлори. Відомо, що ген, пов'язаний з хворобою Крона, впливає також на імунну відповідь організму. На тварин, у яких інактивували цей ген, рани заживали довше, ніж у їх нормальних побратимів.
Результати дослідження були викладені доктором Хардманом на конференції з експериментальної медицини, яка днями відбулася в Сан-Дієго (США).
За матеріалами Манчестерського університету.