Першою володаркою китайської міжнародної премії «Тан» стала норвезький лікар, еколог і політик Гру Харлем Брунтланн.
18 червня 2014 року було оголошено, що першою премією «Тан» в номінації «Сталий розвиток» нагороджена доктор Гру Харлем Брунтланн з Норвегії з офіційним формулюванням: «за нововведення, керівну роль і здійснення концепції сталого розвитку, яка представила світовій спільноті наукові і технічні проблеми в досягненні кращого балансу економічного розвитку, цілісності навколишнього середовища і соціальної рівності в інтересах всього людства».
Заснована одним з найбагатших людей Тайваню доктором Самуелем Інем у грудні 2012 року, міжнародна премія «Тан» призначена для нагородження вчених, які проводять революційні дослідження в чотирьох основних галузях: сталий розвиток, біофармацевтичні науки, китаєзнавство та юриспруденція. Ці напрямки обрані Інем за його словами тому, що, незважаючи на їх важливе значення для людства, вони не передбачені для нагородження Нобелівською премією. Лауреатом премії може стати громадянин будь-якої країни. Відбором переможців займається спеціальний комітет Тайванської національної академії СІНІКА. Міжнародний комітет з кожної з номінацій премії включатиме близько 24 провідних світових експертів.
Премія отримала назву на ім'я імператорської династії Тан, що правила в Китаї з 618-го по 907 роки. Цей час вважається періодом найвищого розквіту країни.
Премія присуджується раз на два роки, з врученням у кожній категорії нагороди в 40 мільйонів тайваньських доларів. ($1.34 млн.) і дослідницького гранту в розмірі 10 мільйонів тайваньських доларів ($333 000). Фонд Премії Тан становить 3 мільярди тайваньських доларів ($101 млн.).
Доктор Гру Харлем Брунланн народилася в Берумі (Норвегія) у квітні 1939 року. Під впливом свого батька д-р Брунтланн отримала медичну освіту в Університеті Осло (закінчила в 1963 році), а потім ступінь магістра в галузі громадської охорони здоров'я в Гарвардському університеті в 1965 році. Працювала лікарем. Під час навчання в Гарварді вона перейнялася важливістю екології і прийшла до розуміння тісного взаємозв'язку між здоров'ям людини і навколишнім середовищем, хоча екологічні проблеми ще не були широко включені до політичного порядку денного того часу. У 1975 році вона стала міністром охорони навколишнього середовища і отримала широке визнання за вирішення різних екологічних проблем. У 1981 році Брунтланн стала не тільки першою жінкою, а й наймолодшим прем'єр-міністром Норвегії.
У 1983 році Генеральний секретар ООН Хав'єр Перес де Куельяр запросив Гру Харлем Брунтланн заснувати і очолити Міжнародну комісію ООН з навколишнього середовища і розвитку (WCED), яка увійшла в історію як «Комісія Брунтланн». Під її керівництвом комісія опублікувала в 1987 році епохальну доповідь, названу «Наше спільне майбутнє», що стала кульмінацією широких міжнародних зусиль за участю сотень експертів і зацікавлених сторін. Саме в цій доповіді був запропонований термін «Сталий розвиток», визначений наступним чином:
«Сталий розвиток - це розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».
У доповіді були представлені наукові та технічні проблеми в досягненні кращого балансу економічного розвитку, цілісності навколишнього середовища та соціальної рівності в інтересах всього людства.
Прямим результатом доповіді Брунтланн стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку (UNCED), також відома як «Саміт Землі», проведена в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, Бразилія. Брунтланн і члени її комісії зіграли ключову роль на саміті. Саміт підготував комплексний план ООН «Порядок денний XXI століття», який намітив заходи, які необхідно вжити на глобальному, національному і місцевому рівні для того, щоб життя на Землі стало більш стійким. Серед інших рішень саміт ініціював найважливіший міжнародний договір у галузі зміни клімату - Рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату, яка призвела до Кіотського протоколу, а також Конвенцію про біорізноманіття. Доповідь Брунтланн і Саміт Землі продовжують впливати і на всі наступні конференції ООН.
Під час перебування на посаді Генерального директора Всесвітньої організації охорони здоров'я (1998-2003) вона сприяла створенню стійких і справедливих систем охорони здоров'я по всьому світу. Під її керівництвом ВООЗ ефективно боролася з глобальними пандеміями, такими як СНІД, малярія, і ГРВІ. Їй також вдалося забезпечити підтримку першої угоди з великої проблеми громадської охорони здоров'я - боротьби з курінням:Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну (2003). У 2003 році вона була визнана журналом Scientific American «політичним лідером року».
У 2007 році Брунтланн була призначена Спеціальним посланцем ООН зі зміни клімату для надання допомоги Генеральному секретарю ООН у просуванні міжнародних переговорів між урядами і організаціями. У 2010 році вона була членом Групи високого рівня з глобальної стійкості при Генеральному секретарі ООН. Ця група представила доповідь "Життєздатна планета життєздатних людей: майбутнє, яке ми вибираємо «, присвячений викоріненню злиднів, скороченню нерівності, забезпеченню всеосяжного зростання, більш стійкого виробництва і споживання при одночасній боротьбі зі зміною клімату і дотриманні ряду інших правил щодо захисту планети». Він надихнув прийняття декларації «Майбутнє, якого ми хочемо», підписаної главами 192 держав на Конференції ООН зі сталого розвитку «Ріо + 20» (2012 р.)
Доктора Гру Харлем Брунланн називають «хрещеною матір'ю сталого розвитку». Вона - визнаний світовий лідер в області сприяння сталому розвитку на благо людства протягом більше 30 років. За
матеріалами офіційного сайту премії.