Азербайджанські вчені створять нову модель геологічної будови Південно-Каспійської западини. Модель, що використовується зараз, не відповідає даним нових досліджень.
Модель глибинної будови, що застосовується в даний час в Каспійському регіоні, була створена на основі даних геофізичних досліджень, проведених в 60-90 роки. Ця модель дає можливість вивчити шари Землі лише до глибини 6-8 км. Дані досліджень, виконаних в останні 15 років із застосуванням сучасних геофізичних і програмних методів, виявили поклади вуглеводнів в більш глибоких шарах, що вимагає нової геолого-геофізичної моделі, здатної описати 25-35 кілометрові глибини Каспійського моря. На основі такої моделі буде описано міграцію та формування покладів вуглеводів у глибинних шарах, що необхідно для залучення їх у розробку.
За словами віце-президента Національної академії наук Азербайджану (НАНА), директора Інституту геології академіка Акіфа Алі-Заде, дослідження, що проводяться вченими Інституту геології, показують, що за останні 15 років в Азербайджані зросли як природничі, так і техногенні загрози геологічного характеру. Ці загрози створюють небезпеку не тільки для життя людей, а й для нафтогазових терміналів, споруд, підземних нафтопроводів тощо. Днями Кабінет Міністрів Азербайджанської Республіки затвердив Державну «Програму заходів з вивчення вуглеводневого потенціалу та геодинаміки Азербайджанської частини Південно-Каспійської западини (ЮКВ) на 2007-2014 роки».
У рамках цієї програми буде організовано моніторинг, який дозволить прогнозувати такого роду небезпеки, виявляти потенційні осередки землетрусів і вивчати закономірності геодинамічного розвитку регіону
. Академік А. Алі-Заде зазначає, що за складністю геологічної будови, багатства вуглеводневих ресурсів і геодинамічної активності Південно-Каспійська западина займає особливе місце серед аналогічних басейнів світу. Достатньо відзначити, що в жодному нафтогазовому басейні планети потужність осадового комплексу не досягає 24-26 кілометрів, характерних для Каспійського регіону. За потенціалом вуглеводневих ресурсів у розрахунку на 1 кв. км Південно-Каспійську западину можна зіставити з нафтогазовими районами Мексиканської затоки
.