Плаваючи в океані знизу вгору і зверху вниз, планктонні рачки допомагають перемішуватися шарам води.
Океанські води перебувають у постійному русі: верхні шари опускаються, нижні піднімаються нагору. Причина тому - вітер і підводні течії. Але є, виявляється, ще одна сила, яка перемішує океани - це крихітні планктонні рачки.
Самі по собі вони досить невеликі (наприклад, рачки артемії в довжину не перевищують 10-12 мм), але ж в океанах і морях їх плаває дуже і дуже багато, і вони ще збиваються у величезні зграї. Щоб перевірити, чи може зграя рачків перемішати водну масу, дослідники зі Стенфорда садили рачків артемій в акваріум, в якому була вода різної щільності: більш солона - внизу, менш солона - нагорі.
Щоб рачки пливли в потрібний бік, їх приманювали лампою, що світиться. Вода різної щільності по-різному ламає світло, і тому по ламанню води можна було стежити, як перемішується вода поруч з рачками і взагалі в акваріумі; також у деяких випадках в акваріум додавали спеціальні мікрочастинки, щоб зручніше було стежити за водними течіями.
Навколо артемій виникали вихоридні потоки води - як, втім, навколо будь-якої пливучої тварини; тим не менш, дослідники відзначили, що ці вихори були досить великими, якщо взяти до уваги крихітні розміри самих ракоподібних. Але найголовніше вдалося побачити, коли в два акваріуми, висотою 1,2 і 2 метри і з градієнтом солоності в кожному, посадили дві зграї рачків числом до 135 тис особин і змусили їх плавати вгору і вниз.
Рачки в зграї рухаються досить щільно один до одного, і маленькі водяні вихори, породжені кожним з рачків, зливалися в один великий струмінь, що захоплював шари води геть від рухомої групи артемій. В результаті вода в акваріумі досить швидко перемішувалася - в 1000 разів швидше, ніж без рачків. (Насправді думка, що планктон може перемішувати океанську воду, прийшла в голову океанографу Вальтеру Мунку (Walter Munk) ще в 1966 році, але перевірити її в експерименті вдалося тільки зараз.) Детально результати експериментів описані в Nature.
Хоча досліди ставили в акваріумі, є всі підстави вважати, що те ж саме відбувається і в океані, де величезні зграї планктону постійно переміщуються в пошуках їжі, підходящої температури, достатнього рівня кисню тощо. Але перемішуючи воду, вони самі впливають на розподіл солоності, кисню, вуглекислого газу тощо між різними шарами води, що, в свою чергу, впливає на всю морську екосистему в цілому.
Ми звикли думати про зоопланктон, що він просто служить їжею для інших тварин - і в цьому сенсі його роль важко переоцінити, проте в світлі того, що планктонні ракоподібні ще і в буквальному сенсі перемішують моря і океани, їх екологічне значення стає зовсім вже глобальним.