Японські орнітологи вивчили знамениті геогліфи, що зображують птахів, і дійшли цікавих висновків.
Дослідження на стику різних наукових областей нерідко призводять до цікавих результатів, а то й зовсім до нових відкриттів.
Одна з невирішених археологічних загадок - це знамениті геометричні фігури і малюнки тварин на плато Наска в Перу. Про призначення цих зображень, видимих здебільшого тільки з висоти пташиного польоту, досі немає єдиної думки. І навіть якщо відкинути всі варіанти із залученням НЛО та іншої міфології, набереться як мінімум кілька гіпотез, з якою метою хтось більше тисячі років тому створював ці об'єкти.
Серед великої кількості ліній та інших геометричних фігур на плато існує кілька десятків зображень тварин, у тому числі шістнадцять малюнків птахів, ну або чогось на них схожого. Ось саме ці неповні два десятки зображень залучили орнітологів з Японії.
Якщо для багатьох птахів - це все, що має дзьоб, крила і може літати, то орнітологи до питання класифікації пернатих ставляться більш скрупульозно. Наприклад, варіант, що геогліф з птахом, у якої довгий тонкий дзьоб, отримав назву «колібрі», зажадав справедливого уточнення, який це колібрі, з урахуванням того, що це назва цілого сімейства, а навіть не роду і тим більше не виду. Справа в тому, що це сімейство традиційно ділять на два підсемейства: типові колібрі і колібрі-відлюдники.
Представники першої групи, як правило, володіють більш яскравим забарвленням, ніж другі, проте у випадку з класифікацією геогліфів це зі зрозумілих причин не допоможе. Зате підказкою може бути форма хвостового оперення: у типових колібрі, що мешкають у Перу, зазвичай відсутні пір'я, які, навпаки, характерні для колібрі-відлюдників з цього регіону. Оскільки у геогліфа «колібрі» одне перо зображено однозначно довше за інших, то цілком можливо, що його автори навмисно відобразили цей факт: все-таки не варто недооцінювати спостережливість людей минулого.
До геогліфу «кондор» в орнітологів теж виникли питання. Набір ознак, які в ньому відображені, на зразок відносних розмірів і форми дзьоба, шиї, лап і хвоста, вказують явно на те, що це може бути хто завгодно, але тільки не кондор. Аналогічна ситуація вийшла і з пеліканом - геогліф з такою назвою швидше за все зображує зовсім не цю птицю. Зате орнітологи вирахували пелікана в двох інших малюнках, і на додачу ще пташеня папугу.
Дослідники також звернули увагу на одну цікаву деталь, що об'єднує геогліфи з птахами - на більшій їх частині зображені не пернаті жителі околиць плато, а екзотичні для цієї місцевості види, на зразок мешканців узбережжя або вологих тропічних лісів.
Автори висунули гіпотезу, що подібне нехтування місцевою орнітофауною і прагнення зобразити морських птахів, та й просто птахів, пов'язаних з водою, могло бути пов'язано з бажанням закликати дощ у посушливий період. Непрямо на це вказує ще така загальна характерна риса малюнків, як чітке зображення витягнутих лап у птахів. Справа в тому, що під час польоту птахи, як правило, прагнуть заховати лапи, щоб надати тілу найбільш обтічну форму, випускаючи їх, що називається, перед посадкою.
Можливо, що таким чином автори геогліфів символізували «доставку» птахами дощу і вологи на їхні посушливі землі. Але поки це всього лише припущення, як підкреслюють автори роботи, і подальше вивчення геогліфів, а також зображень птахів на залишках посуду і кераміки Наска дозволить наблизитися до вирішення цієї загадки.
За матеріалами Journal of Archaeological Science